Постанова № 41173026, 29.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 914/1700/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.В.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ТОВ "Трускавецьінвест" - Савчука А.В.,

ПАТ "КредоБанк" - Костича О.І., П'ятковської І.П.,

ТОВ "Тофі" - не з'яв.,

ТОВ "Прано Інвест" - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014

та на рішення господарського суду Львівської області від 22.07.2014

у справі № 914/1700/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест"

до 1) Публічного акціонерного товариства "КредоБанк",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прано Інвест"

про застосування наслідків нікчемного кредитного договору (стягнення з ПАТ "КредоБанк" 2662552,57 дол. США та 50195366,82 грн., та стягнення з ТОВ "Трускавецьінвест" 7436017,06 дол. США); визнання недійсним договору іпотеки від 17.10.2006; визнання недійсним договору іпотеки від 26.06.2013; визнання недійсним договору поруки від 29.04.2010 № 3/48/2006; визнання недійсним договору поруки від 29.04.2010 № 2/48/2006

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ТОВ "Трускавецьінвест" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ "КредоБанк", ТОВ "Тофі", ТОВ "Прано Інвест" про застосування наслідків нікчемного кредитного договору (стягнення з ПАТ "Кредобанк" 2662552,57 дол. США та 50195366,82 грн., та стягнення з ТОВ "Трускавецьінвест" 7436017,06 дол. США); визнання недійсним договору іпотеки від 17.10.2006; визнання недійсним договору іпотеки від 26.06.2013; визнання недійсним договору поруки від 29.04.2010 № 3/48/2006; визнання недійсним договору поруки від 29.04.2010 № 2/48/2006.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.07.2014 (суддя Чорній Л.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 (колегія суддів у складі: суддя Костів Т.С. - головуючий, судді Марко Р.І., Желік М.Б.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 02.092014, рішення господарського суду першої інстанції від 22.07.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 42, 43, 22, 43, 82, 87 ГПК України, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 92, 97, 99, 207, 215, 216, 237, 241, 1055 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "КредоБанк" просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 та рішення господарського суду Львівської області від 22.07.2014 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 розгляд справи відкладено на 02.09.2014 на 10.20, яка, згідно з штампом канцелярії, який міститься на обороті останнього аркушу оригіналу ухвали, розіслана учасникам судового процесу 28.08.2014.

За нормою ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Згідно з ст. 77 ГПК України про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

В п. 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 зазначено, що повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи.

Проте, матеріали справи не містять жодного підтвердження направлення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 сторонам у справі, що унеможливлює зробити висновок про виконання апеляційним господарським судом вимог ст. 87 ГПК України щодо повідомлення належним чином сторін у справі про час і місце засідання суду.

При цьому, представник ТОВ "Трускавецьінвест", який був відсутній у судовому засіданні 28.08.2014, у касаційній скарзі вказує на те, що ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 отримав 02.09.2014 лише у другій половині дня, тоді як судове засідання було о 10:20 ранку.

За змістом ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Отже, оскільки судом справу розглянуто за відсутності скаржника, який не був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

За нормою ч. 1 п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

За таких обставин, оскільки порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, тому справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 914/1700/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере