Постанова № 41170350, 27.10.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8426/14-а

2-а/296/559/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги до 5-го травня за 2014 рік, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він має статус інваліда війни 3-ї групи та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.12.1995 р. має право на щорічну грошову допомогу в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Проте відповідач положення вказаного Закону не виконує, допомога до 5 травня у 2014 році виплачена в значно меншому обсязі. А тому позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірним та стягнути з відповідача 4623грн. недоотриманої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік.

Представник відповідача в своїх запереченнях просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідно до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус інваліда війни 3-ої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі, на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (а.с. 4).

Згідно довідки № 02/888 від 05.09.2014 року Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 виплачена разова грошова допомога до 5 травня в 2014 році в розмірі 2020,00 гривень (а.с. 6).

Згідно чинної редакції статей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону № 367-ХІV від 25.12.1998 року) щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи - у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Положення вказаних статей були змінені згідно з п. 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 25.12.2007 року, відповідно до змісту яких щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Зі змісту п. 2 розділу ІІІ вказаного вище Закону від 25.12.2007 року Розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діяв до 31.12.2008 року.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі щодо внесення змін до статей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнано неконституційними.

Отже, чинною є редакція статей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до змісту яких щорічна разова грошова допомога до 5 травня повинна виплачуватись інвалідам війни ІІІ групи - у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 16 березня 2014 року «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам третьої групи в розмірі 2020,00 гривень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Разом з тим, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16.01.2014 року № 719-VІІ (п. 1 Прикінцевих положень Закону) не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014р. №1622, згідно якого були внесені зміни до п.6-7 прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, набрав чинності лише 16.08.2014р., тому суд дійшов висновку про те, що Кабінет Міністрів України не був наділений повноваженнями визначати розмір соціальних виплат, які підлягають виплаті громадянам на час виникнення права позивача на виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, з урахуванням загально-правових засад пріоритетності закону над урядовими нормативними актами, суд приходить до висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин статей 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу у порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 16.03.2014 року, якою істотно звужено обсяг встановлених законом прав позивача щодо отримання грошової допомоги. Крім того, на час виплати допомоги зміни до вказаних статей Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Верховною Радою України не вносились, вона не визнана неконституційною, будь-яких інших законодавчих актів щодо визначення розміру щорічної грошової допомоги до 05 травня не приймалося.

Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (із наступними змінами та доповненнями), на 2014 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність - 949 грн.

З урахуванням викладеного, позивачу разова щорічна грошова допомога повинна бути виплачена в розмірі 4623,00 грн. (949,00 грн. х 7 мінімальних пенсій за віком- 2020,00 грн. отриманої допомоги).

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача конкретної суми задоволенню не підлягає, оскільки статтею 105 КАС України не передбачено можливості заявляти вимогу про стягнення коштів. Виходячи зі змісту статей 105 та 162 КАС України, належним способом захисту порушеного права у разі задоволення позову про визнання дій (бездіяльності) протиправними, є зобов'язання відповідача вчинити дії, згідно вимог чинного законодавства. Крім того, стягненню конкретної суми має передувати дія щодо її нарахування компетентним органом.

Разом з тим, виходячи з положень ч.2, ст. 11, ч.2 ст. 162 КАС України, суд з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача з боку суб'єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про зобов'язання Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити недоплачені позивачу кошти згідно вимог Закону у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 69, 158-162, 183-2 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік в розмірах нижчих ніж передбачено Законом - неправомірними.

Зобов'язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя О. Й. Адамович