Рішення № 41168882, 24.10.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5762/14-ц

Провадження № 2/333/2356/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

при секретарі Пасюті К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа: Страхове Товариство «Глобус», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Страхове Товариство «Глобус», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.

24.09.2010 року з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем «ІЖ-408», державний номерний знак НОМЕР_1, була скоєна дорожньо - транспортна пригода. В результаті вище зазначеної дорожньо - транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «БМВ Х-5» державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, який належить йому на праві власності. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку експерта складає 64240,89 грн., в тому числі 20% ПДВ. Відповідач ОСОБА_1 на дату дорожньо - транспортної пригоди не виконав вимогу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів. 06.06.2011 року та ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1 Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 50000,00 грн. Крім того, МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара у розмірі 840,00 грн., а всього 50840,00 грн. (50000,00 грн. + 840,00 грн.). Листами Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача ОСОБА_1 з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була.

З огляду на вищевикладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 відшкодування витрат в порядку регресу, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 50840,00 гривень та понесені судові витрати по справі у розмірі 1508 гривень 40 копійок.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2014 року до участі у справі в якості третьої особи залучено СТ «Глобус».

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує, а також просить стягнути судові витрати за виклик ОСОБА_1 через засоби масової інформації у розмірі 180 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Згідно даних поштових повідомлень судові повістки про виклик у суд відповідач отримав, про що стоїть відмітка на рекомендованому повідомлені. На підставі даних довідково-адресного бюро м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області відомості про реєстрацію зняття з реєстраційного обліку відповідача - відсутні. Судом вживалися заходи щодо встановлення місця перебування відповідача ОСОБА_1 та належного його повідомлення про час і місце розгляду справи. У судове засідання, призначене на 24.10.2014 року, відповідач викликався через оголошення в газеті «Запорізька правда» № 118-119 від 16.10.2014 року.

Третя особа СТ «Глобус» в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Жодних заяв та клопотань на адресу суду не надала. Суд на підставі ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку вищевикладеним, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24.09.2010 року, о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ІЖ-408», державний номерний знак НОМЕР_1, слідував по проїжджій частині автодороги «Харків - Сімферополь» з боку вул. Молочної в напрямку вул. Юності, у м. Запоріжжі, в стані алкогольного сп'яніння. В цей же час в цьому ж напрямку попереду здійснював рух автомобіль «БМВ Х-5», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_1, маючи об'єктивну змогу виявити автомобіль «БМВ Х-5», який стояв попереду, скоїв зіткнення передньою частиною керуючого автомобіля «ІЖ-408» із задньою частиною автомобіля «БМВ Х-5».

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.02.2011 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засуджений до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Автомобіль «БМВ Х-5», державний номерний знак НОМЕР_3, був застрахований у СТ «Глобус».

Відповідно до висновку судового експерта автотоварознавця ОСОБА_3 № 64 від 20.05.2011 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику вказаного автомобіля на момент оцінки складає 64240 гривень 89 копійки.

На підставі заяви про відшкодування страхової виплати в порядку регресу від 06.06.2011 року та наказу № 2192 від 23.08.2011 року, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 у розмірі 50000,00 гривень, що підтверджується довідкою № 1 від 17.08.2011 року та платіжним дорученням № 3670 від 25.08.2011 року.

Крім того, МТСБУ сплатило 840 гривень за роботу аварійного комісара, що підтверджується актом виконаних робіт та платіжним дорученням № 3641 від 23.08.2011 року.

У пункті 8 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року міститься застереження, що з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, до Моторного (транспортного) страхового бюро України, відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1191 ЦК України, після сплати МТСБУ страхового відшкодування перейшло право вимоги до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тобто до винної особи ОСОБА_1 на відшкодування шкоди у порядку регресу у межах фактичних витрат.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати та документально підтверджені витрати у вигляді судового збору у розмірі 508 гривень 40 копійок.

Також просять стягнути витрат у розмірі 180 гривень, які пов'язані з викликом ОСОБА_1 у судове засідання через засоби масової інформації. До матеріалів справи, представником позивача надано копію квитанції про сплату грошових коштів у розмірі 180 гривень за виклик відповідача ОСОБА_1 через засоби масової інформації. Проте, слід зазначити, що єдиним доказом сплати грошових коштів є оригінал квитанції.

Виходячи з аналізу ст.ст. 84, 88 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача ОСОБА_5 надано Контракт про надання правової допомоги № 62 від 27.09.2012 року та Додаткову угоду № 108 від 07.05.2014 року до Контракту, та платіжне доручення № 33072 від 12.06.2014 року.

Проте, названі документи не свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оскільки вони не є документами, оформленими у встановленому законом порядку, а такими документами можуть вважатись квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касового чеку, а вказане платіжне доручення не містить відомості, що кошти за додатковою угодою у розмірі 1000 гривень сплачено по справі відносно відповідача ОСОБА_1, оскільки за умовами додаткової угоди, ОСОБА_5 прийнято завдання на ведення декількох справ.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу та стягнення витрат за виклик відповідача через засоби масової інформації не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України; ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 10, 11, 60, 88, 212-213, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа: Страхове Товариство «Глобус», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України шкоду в порядку регресу у розмірі 50840 (п'ятдесят тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору в розмірі 508 (п'ятсот вісім гривень) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва