Вирок № 41168569, 31.10.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/649/14

Справа№754/17034/14-к

Вирок

Іменем України

31.10.2014 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Ленській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду кримінальне провадження №12014100030009956 від 10.09.2014 р. відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 04.04.2011р. Деснянським районним судом м. Києва за ст. 289 ч.2 КК України на 6 років позбавлення волі. Звільнений 25.06.2014р. на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році»;

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор Буковчаник С.В.,

потерпілий ОСОБА_2,

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, маючи умисел на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення - злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, 10.09.2014р. приблизно о 02:00 год. ночі, знаходячись поблизу будинку №12-Б по пр-ту Лісовому в м. Києві, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що водійські дверцята відкриті, проник до салону автомобіля, завів його шляхом повернення руками з'єднувача групи контактів з серцевиною замка запалювання, та почав на ньому рух, чим повторно, незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем, марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, завдавши останньому матеріальної шкоди, згідно з даними висновку автотоварознавчої експертизи №8/1-9-243 від 01.10.2014р., на суму 25 743 грн. 31 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, дав суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину, а саме, що 10.09.2014р. приблизно о 02:00 год. ночі, коли він проходив поблизу будинку №12-Б по пр-ту Лісовому в м. Києві йому подзвонив брат та попросив під'їхати. В цей час він побачив припаркований автомобіль, марки «ВАЗ 2106», синього кольору, впевнившись, що поряд нікого немає він підійшов до автомобіля та побачив, що водійські дверцята відкриті. Після чого, він сів за кермо автомобіля, завівши його шляхом з'єднання групи контактів з серцевиною замка запалювання, та почав на ньому рух в напрямку м. «Чернігівське», залишивши тим самим місце вчинення злочину. Коли повертався назад до місця викрадення автомобіля, то побачив працівників міліції. В подальшому він був затриманий працівниками міліції.

Щиро кається, просить суд суворо його не карати застосувавши до нього норму ст.69 КК України, оскільки він став на шлях виправлення.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення - обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення - тяжкий злочин, особу винного, а саме:

- по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.36);

- має судимість, яка незнята та непогашена у встановленому законом порядку (а.с.29-30,33);

- не перебуває на обліку у лікаря - психіатра Київської міської ПНЛ №2 (а.с. 34);

- не перебуває під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «СОЦІОТЕРАПІЯ» (а.с.35).

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особи винного, обставин, які пом'якшують покарання, а також те, що обвинувачений має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий тотожній умисний злочин направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Визначаючи строк покарання суд враховує думку потерпілого, який згідно письмової заяви, будь - яких претензій до обвинуваченого не має, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, тобто наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому суд вважає за можливе застосувати положення ст.69 КК України, тобто призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, за якою кваліфіковано діяння обвинуваченого без конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_2 в кримінальному провадженні не пред'являв, оскільки згідно письмової заяви не бажає його пред'являти (а.с.13).

Речовий доказ, згідно постанови слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Жолобчука Є.В. від 10.09.2014р. переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 (а.с.37,38).

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Суд, згідно ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 412 грн. 77 коп.(а.с. 27).

Під час досудового розслідування та судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був обираний запобіжний захід у виді тримання під вартою та продовжений (а.с. 16-17, 20).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 10 вересня 2014 року.

Речовий доказ в кримінальному провадженні №12014100030009956 від 10.09.2014 р. - автомобілем, марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави /УК у Деснянському районі ЄДРПОУ 37984978, р/р 31115115700004/ процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 412 (чотириста дванадцять) грн. 77 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.

В строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк перебування його під вартою з 10 вересня 2014 року по 31 жовтня 2014 року включно.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: