Рішення № 41167933, 27.10.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р.Справа № 922/3572/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕМБУДРЕСУРС", м. Київ, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" , м. Київ; - Фізична особа ОСОБА_1, м. Київ. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан 2 плюс", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 125000,00 грн. за участю представників сторін:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕМБУДРЕСУРС", м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН 2 ПЛЮС", м. Харків , в якому просить суд стягнути на свою користь безпідставно отримані кошти в розмірі 125000,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати та витрати за послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду від 27.08.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.09.2014р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2014р. залучено до участі у справі Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ та Фізичну особу ОСОБА_1, м. Київ.

У призначене судове засідання 27.10.2014р. представник позивача не з'явився, через канцелярію суду клопотання (вх. № 37474), в якому просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача. Пояснив, що ним надані всі необхідні для розгляду справи докази та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надане клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 27.10.2014р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 09.09.2014 року, про що свідчить відмітки про направлення ухвал суду, які направлялись на адресу відповідача, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Як свідчать матеріали справи, ухвала суду від 27.08.2014р. повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН 2 ПЛЮС", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Представники третіх осіб в судове засідання 27.08.2014р. не з'явились, про причину неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалами господарського суду Харківської області по справі № 922/3572/14, сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що в березні 2014 р., під час проведення внутрішньої перевірки на підприємстві ТОВ "Цембудресурс" (позивач) було виявлено ряд оплат зі сторони позивача на рахунок ТОВ "ЕРІДАН 2 ПЛЮС" (відповідач), на підставі договору № 36/П від 03.09.2013р. згідно платіжних доручень №1067 від 09.10.2013р на суму 45000,00 грн., №1096 від 16.10.2013р. на суму 20000,00 грн., №1106 від 22.10.2013р. на суму 20000,00 грн., № 1168 від 06.11.2013р. на суму 40000,00 грн., однак в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують надання відповідачем послуг зі складання кошторису.

При цьому, як зазначив позивач, жодних договорі із відповідачем позивач не підписував та жодних послуг зі складання кошторису відповідачу не замовляв.

Адвокатський запит №21/4 від 07.04.2014р., направлений на адресу відповідача, з метою одержання підтверджуючих документів щодо надання позивачу відповідних послуг, залишився без відповідного реагування.

Повернення отриманих відповідачем без достатніх правових підстав грошових коштів в розмірі 125000,00 грн., і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України унормовано, що, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував відповідачу, відповідно до платіжних доручень №1067 від 09.10.2013р., №1096 від 16.10.2013р., №1106 від 22.10.2013р., № 1168 від 06.11.2013р. грошову кошти в сумі 125000,00 грн., зазначивши призначення платежу: "послуги зі складання кошторису, згідно договору №36/П від 03.09.2013р."

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем у справі, зазначеного договору, на підставі якого були перераховані відповідачу грошові кошти, між сторонами даного спору не укладалось.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що здійснення оплати за договором, який не укладався між сторонами - є безпідставним, в зв'язку з чим, факт наявності заборгованості в сумі 125000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, а тому позовна вимога в частині стягнення з відповідача 125000,00 грн. безпідставно отриманих коштів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Звертаючись з позовною заявою, позивач просив в ній, зокрема, витрати на юридичну допомогу в розмірі 7500,00 грн. покласти на відповідача. При цьому позивач в якості доказів витрат надав оригінал Договору про надання правової допомоги від 23.07.2014 року, укладеного з адвокатом свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №4676 від 25.10.2011 року, оригінал платіжного доручення №793 від 01.08.2014 року про сплату 7500,00 грн.

Згідно акту приймання наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 23.07.2014 року , адвокат надав, а позивач прийняв надані адвокатські послуги. Загальна вартість адвокатських послуг, прийнятих за даним актом склала 7500,00грн.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката (7500,00 грн.), є співрозмірним з переліком послуг (надання консультаційних, юридичних та представницьких послуг щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області тощо), наданих адвокатом при зверненні із позовом про стягнення коштів .

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про покладення на відповідача судових витрат на послуги адвоката у сумі 7500,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 1212 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 27, 32-34, 44, 47-49, 65, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН 2 ПЛЮС" (61145, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Космічна, 26, код ЄДРПОУ 38450157, р/р 26001010001643 в ПАТ "Інтеркредитбанк", МФО 307424 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМБУДРЕСУРС" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Чапаєва, буд.7-Б, код 32348997, р/р26000301016523 Банк ПАТ"ВТБ Банк, МФО 321767) - 125000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 7500,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 30.10.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3572/14