Рішення № 41167884, 29.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2014 р.Справа № 916/3396/14

За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг"

про стягнення 25246,60 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Савченко І.М., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" плату за зберігання вантажів у сумі 25246,60 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.10.2014р., представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" було заявлено суду письмове клопотання про призначення у справі № 916/3396/14 будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин по справі щодо придатності стану дороги на станції „Вадул-Сирет" для заїзду машин та вивезення вантажу під час дощу. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, у зв'язку з тим, що встановлення експертним шляхом обставин "придатності стану дороги на станції „Вадул-Сирет"", на думку суду, не сприятиме встановленню обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" проти задоволення позовних вимог заперечує, що вбачається з наданого суду письмового відзиву на заявлені позовні вимоги та пояснень представника, наданих в судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Як вбачається з вагонної відомості (копія а.с. 22) та актів загальної форми № 114, №115, №116 від 19.02.2014р. (копії а.с. 23,24), вантаж Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" (сода кальцинована) прибув 17.02.2014р. у 14 вагонах на станцію „Вадул-Сирет" та 19.02.2014р. дані вагони були вивантажені на площадку загального користування.

Маса вантажу у вагонах за актом № 114 від 19.02.2014р. становила 264 т 792 кг, маса вантажу у вагонах за актом № 115 від 19.02.2014р. становила 441 т 320 кг, маса вантажу у вагонах за актом № 116 від 19.02.2014р. становила 617 т 848 кг. Акти загальної форми №114, №115, №116 від 19.02.2014р. складались за присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" та ним підписані.

Вантаж Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" зберігався на площадках загального користування станції „Вадул-Сирет" по 31.03.2014р. та вивозився частинами, що засвідчується актами загальної форми №151 від 08.03.2014р., №169 від 09.03.2014р., №170 від 13.03.2014р., №171 від 14.03.2014р., №176 від 15.03.2014р., №196 від 18.03.2014р., №197 від 18.03.2014р., №201 від 21.03.2014р., №2171 від 31.03.2014р.

У зв'язку з фактом зберігання вантажу, позивачем здійснено розрахунок плати за зберігання вантажу за період з 19.02.2014р. по 31.03.2014р., з урахуванням фактичної маси вантажу, яка зберігалась на площадках позивача, та з урахуванням тарифів, визначених у збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги. Так, відповідно до даних такого розрахунку позивача за відповідачем рахується плата за зберігання вантажу у сумі 25246,60 грн.

Претензією від 13.06.2014р. вих. №ДН-Н-2/947, адресованою Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг", позивачем повідомлялось відповідача про наявність заборгованості по платі за зберігання вантажу у сумі 25246,60 грн. та про необхідність її погашення. Як вбачається з пояснень представника позивача, вказану претензію було залишено відповідачем без належного реагування.

В обґрунтування наданим суду запереченням Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" вказувалось на неможливість своєчасного вивезення вантажу відповідача з площадки загального користування залізниці, у зв'язку з впливом обставин, які, на думку представника відповідача, мають ознаки непереборної сили. Зокрема, представником відповідача було проінформовано суд про те, що шляхи під'їзду до станції „Вадул-Сирет" є ґрунтовою дорогою, які посипані річковою галькою та під час значних опадів у лютому 2014 році були практично непід'їздними, в підтвердження чого до матеріалів справи було додано копії листів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ПП „Полква", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 22.02.2014р., від 25.02.2014р., від 27.02.2014р., які здійснювали перевезення вантажу відповідача, про неможливість виконання перевезень. Наявність приведених обставин, на думку представника відповідача, перш за все, вказує на неналежне забезпечення станцією „Вадул-Сирет" умов під'їду до станції для можливості виконання ТОВ "Укрбелторг" завантаження вантажу і його вивезення.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" вартості зберігання вантажу на площадках загального користування позивача та направлені на стягнення з відповідача плати за зберігання вантажів у сумі 25246,60 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

З урахуванням положень ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт зберігання вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" позивачем у період з 19.02.2014р. по 31.03.2014р.та несплату відповідачем вартості зберігання вантажу.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем плати за зберігання вантажу у сумі 25246,60 грн., проведеного з урахуванням тарифів, визначених у розділі 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 р. N 317, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості з плати за зберігання вантажу у сумі 25246,60 грн.

При цьому, судом відхиляються доводи представника відповідача про неможливість своєчасного вивезення вантажу відповідача з площадки загального користування залізниці, у зв'язку з впливом обставин, які на думку представника мають ознаки непереборної сили, оскільки наявність форс-мажорних обставин не підтверджується жодними належними доказами, такими як висновок Торгово-промислової палати України, рішення Президента України, Кабінету Міністрів України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачалось з пояснень представника відповідача, неможливість своєчасного вивезення вантажу виникла, у зв'язку з розмиттям великою кількістю опадів дорожнього покриття, що спричинило затримку та відстрочення вивезення вантажу на більш пізній період, однак приведені обставини не можуть розцінюватись судом як надзвичайні або невідворотні, оскільки наявність великої кількості снігових та дощових опадів не є надзвичайним явищем у лютому місяці та могла бути передбачено відповідачем. Натомість, у матеріалах справи немає доказів, які б засвідчували можливість вивезення вантажу, що зберігався на станції „Вадул-Сирет" виключно автомобільним транспортом. Вище приведені обставини свідчать недоведеність позиції відповідача, з огляду на приписи ст. 33 ГПК України, що дає суду підстави для відхилення таких заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг".

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелторг" (65122, м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86; код 37812789) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"(79007, м. Львів-7, вул. Гоголя,1, код 01059000) в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" (76001, м.Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 15, код 25910967) плату за зберігання вантажів у сумі 25246 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 60 коп. та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 30.10.2014 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко