Рішення № 41167733, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16925/14 15.10.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 7002,98 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - не з'явився;від відповідача - Волчек Н.М. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - позивач або СК «Альфа Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - відповідач або СК «Гарант-Авто») 7002,98 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

На запит ухвали суду в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) від МТСБУ надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АЕ/1451113.

Відповідач заперечень проти позову не висунув.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 приблизно о 10 год. 00 хв. по вул. Оборонній у м. Луганську сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Scania», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль «Scania»), під управлінням водія ОСОБА_3, із автомобілем «Geely», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль «Geely»), »), що належить ОСОБА_4.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Scania», при в'їзді на території двору будинку № 20а по вул. Оборонній у м. Луганську не вибрав безпечний боковий інтервал, здійснив наїзд на бордюрний камінь, у результаті чого лопнуло праве переднє колесо, від колеса відлетів гравій та пошкодив автомобіль Geely, що стояв поряд. Даними діями водій ОСОБА_3 порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Первомайського міського суду Луганської області від 30.05.2013 (справа № 421/1697/13-п) ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 11.04.2013, розширеною довідкою ВДАІ № 9184156 про ДТП та постановою Первомайського міського суду Луганської області від 30.05.2013 (справа № 421/1697/13-п), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, №046.0392922.062 від 11.09.2012, укладеного між ОСОБА_4 та СК «Альфа Страхування» (далі - Договір добровільного страхування).

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Geely» у результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення СК «Альфа Страхування» суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Універсал асістанс-Україна» 11.04.2013 було складено звіт № 2809/1250 (далі - Звіт № 2809/1250), з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Geely» у результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) вказаного автомобіля, та складає 9592,28 грн. При цьому, зі Звіту слідує, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля дорівнює « 0,0».

Водночас, з калькуляції СТО (ТОВ «Луганськ-АВТО»), наведеної у рахунку-фактурі № СЧ-0000295 від 20.05.2013, убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geely» склала 8138,98 грн.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта № 1246.206.13.01.01 від 02.07.2013, рахунку-фактури № СЧ-0000295 від 20.05.2013, враховуючи Звіт № 2809/1250 та лист вигодонабувача про згоду на виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, позивач виплатив страхове відшкодування у загальній сумі 7002,98 грн., шляхом перерахування на рахунок СТО (ТОВ «Луганськ-АВТО») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 13283 від 04.07.2013, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «Альфа Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 7002,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_3 внаслідок експлуатації автомобіля «Scania».

На час скоєння вищевказаної ДТП (11.04.2013) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Scania» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АЕ/1451113 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Доказів того, що ОСОБА_3 перебував у автомобілі «Scania» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АЕ/1451113 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Scania» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Geely» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АЕ/1451113 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах суми, що перейшла до позивача, за мінусом встановленої франшизи, та у межах ліміту відповідальності СК «Альфа Страхування», тобто у сумі 7002,98 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування вищевказаного розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів у порядку регресу в жовтні 2013 року звернувся до відповідача із заявою (вих. №1246/05193 від 23.10.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АЕ/1451113. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 28.10.2013, про що свідчить вх. штемпель відповідача за № 7а-4497 на зазначеній заяві.

Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, ідентифікаційний код 30968986) 7002,98 грн. (сім тисяч дві гривні 98 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.10.2014

СуддяСташків Р.Б.