Рішення № 41167678, 21.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19145/14 21.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення 5 996,90 грн.суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача Волчек Н.М. (дов. № 131-1-4/38-Ю від 01.08.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21 жовтня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 996,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/19145/14, слухання справи призначено на 21.10.2014 року.

24.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2014 року.

24.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача в судове засідання 21.10.2014 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подане позивачем клопотання про розгляд справи без участі представника, суд приходить до висновку про його задоволення.

У судовому засіданні 21.10.2014 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив частково.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (страховик) та Національним університетом "Одеська юридична академія" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 123/11-Т/О від 29.11.2011 року, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012 року у м. Одесі по вул. Толбухіна, 1 сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Toyota", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 09.01.2013 року у справі № 1519/22562/2012.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Toyota", державний номер НОМЕР_2, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/578248 від 13.11.2012 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 5 970,89 грн., про що склав страховий акт № 126/11-Т/О-2 від 25.12.2012 року.

Відповідно до звіту № 1581 від 12.12.2012 року, складеного Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 820,57 грн.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 123/11-Т/О від 29.11.2011 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено в розмірі 5 970,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 11640 від 27.12.2012 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/578248 від 13.11.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5 970,89 грн. та 26,01 грн. 3 % річних.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Toyota", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/578248 від 13.11.2012 року, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "Toyota", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 09.01.2013 року у справі № 1519/22562/2012.

Як вже було зазначено судом, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/578248 від 13.11.2012 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/578248 від 13.11.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 123/11-Т/О від 29.11.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи положення вищенаведеної статті Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартість матеріального збитку, встановленого звітом № 1581 від 12.12.2012 року, складеного Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, а саме, у розмірі 5 820,57 грн.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 26,01 грн. 3% річних, нарахованих за період 09.07.2014 року по 01.09.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 26,01 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та приписи вищезазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування", підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача підлягає сума страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 820,57 грн. та 3% річних у розмірі 26, 01 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 5 820 (п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн., 57 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 26 (двадцять шість) грн. 01 коп. три проценти річних, 1 781 (одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2014 року

Суддя С.В. Стасюк