Ухвала суду № 41165567, 23.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 147458/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за позовом затупника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року затупник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія», в якому просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 24749,05 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» заборгованість в сумі 24749,05 грн. за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить таку скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заявленого позову.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргаи не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

В силу норми ст. 16.1.4. Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач узгодив зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за червень 2011 рік на суму 6922 грн., подавши податкову декларацію по податку на додану вартість.

Стаття 57.1 Податкового Кодексу України встановлює, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте, всупереч вимогам Закону, відповідачем самостійно задекларовану ним суму своєчасно та в повному обсязі сплачено не було, що вбачається з акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 03.10.2011 року за № 8387/15/32604887. Внаслідок чого, згідно із податковим повідомленням - рішенням позивача від 03.10.2011 року за № 0004351502 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 300,00 гривень, а саме в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 129.1.1., частини 129.1. статті 129 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 2,46 грн.

На час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем частково сплачено податкове зобов"язання з ПДВ, таким чином сума несплаченого податкового боргу становить 95,15 грн., в тому числі пеня. що обліковується по особовому рахунку - 1,47 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 0,99 грн.

Окрім того, відповідач у відповідності до ст. 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2009 року відповідач уклав договір оренди землі з Угорницькою сільською радою Івано-Франківської міської ради, 06.06.2009 року укладено договір оренди землі між відповідачем та Микитинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради , окрім того 13.04.2009 року відповідач уклав договір оренди землі з Івано-Франківською міською радою.

Відповідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.)

Згідно пункту 288.7 статті 288 Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.2. статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, подавши податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 р. Заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності перед бюджетом становить 24653,9 грн., зокрема: по Івано-Франківській міській раді в сумі 11594,23 грн., в тому числі пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 187,70 грн., по Угорницькій сільській раді в сумі 10092,14 грн., в тому числі пені, що обліковується по особовому рахунку - 76,11 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 112,45 грн., по Микитинецькій сільській раді в розмірі 2967,53 грн., в тому числі пені, що обліковується по особовому рахунку - 1,47 грн. та пені. що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 0,99 грн.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Таким чином, оскільки податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, відомостями з договорів оренди землі, зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2011 року, розрахунком суми пені, які містяться в матеріалах справи та довідкою про заборгованість, а доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду в матеріалах справи відсутні, станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року в справі № 2а-621/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська