Постанова № 41165446, 21.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 804/15983/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.14р. Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 в якому, просить суд стягнути з останнього на користь Криворізького міського центру зайнятості кошти у сумі 449 грн. 24 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 з 14.05.2013 року перебував на обліку в Криворізькому міському центрі зайнятості, наказом від 14.05.2013 року відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. Проте, на період виплат по безробіттю, відповідач виконував роботи(надавав послуги) з 25.10.2013 року до 31.01.2014 року за цивільно - правовим договором про надання маркетингових послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спаркі Україна ". У зв'язку з чим не мав права на виплату йому допомоги з безробіття в сумі 449,24 грн. Станом на дату розгляду адміністративного позову заборгованість ОСОБА_1 складає 449 грн. 24 коп. На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача заборгованість.

Ухвалою суду від 06.10.14р. відкрито провадження по справі №804/15983/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.10.14р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 20.10.2014 року до суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізького міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного. Криворізьким міським центром зайнятості Наказом від 18.05.2013 року №НТ 130518 було встановлено відповідачу статус безробітного.

Відповідно до наказу від 21.05.2013 року № НТ130521 ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю з 21.05.2013 року по 15.05.2014 року.

Згідно наказом від 19.11.2013 року № НТ131119 припинено виплату допомоги по безробіттю з 19.11.2013 року у зв'язку з працевлаштуванням безробітного та припинено реєстрацію безробітних, зокрема ОСОБА_1, у зв'язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору.

Згідно даних Криворізького міського центру зайнятості, за період з 25.10.2013 року по 18.11.2013 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 449,24грн.

07 липня 2014 року Криворізьким міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, внаслідок чого складено акт № 490, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ "Спаркі Україна " відповідно до цивільно - правового договору від 25.10.2013 року в період з 25.10.2013 року по 31.01.2014 року. На момент перебування на обліку в Криворізькому міському центрі зайнятості ОСОБА_1 одночасно перебував в трудових відносинах з ТОВ " Спаркі Україна ".

14.07.2014 року позивачем було прийнято наказ № 197 про стягнення заборгованості у розмірі 449,24 грн. з ОСОБА_1

Відповідачем отриманий лист Криворізького міського центру зайнятості про відшкодування коштів у сумі 449,24 грн.

Відповідач не виконав вимоги вказані в листі та станом на час звернення до суду за ним рахується заборгованість, що складає 449,24 грн.

Неповернення коштів ОСОБА_1 у добровільному порядку стало причиною звернення позивача до суду для їх стягнення у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. N 1533-III, Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012р. N 5067-VI.

Статтею 1 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон №1533-ІІІ) визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до п.п.25 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого указом Президента України від 16 січня 2013 року №19/2013, Державна служба зайнятості України виконує функції виконавчої дирекції Фонду, забезпечує організацію діяльності правління Фонду.

Частиною 1 ст.22 Закону №1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 31 Закону №1533-III містить вичерпний перелік обставин, за яких виплати з безробіття мають бути припинені. Зокрема, виплата допомоги з безробіття припиняється у разі приховання відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу або здійснення іншої діяльності за винагороду за період одержання допомоги з безробіття.

Підпункт 1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, встановлено, що виплата допомоги з безробіття припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Отже не можуть бути безробітними особи, що отримують дохід на умовах, визначених законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Абз.5 ч.1 ст.34 Закону №1533-III встановлено право Фонду стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 14.05.2013 року був зареєстрований в Криворізькому міському центрі зайнятості та отримав статус безробітного. За період з 25.10.2013 року по 18.11.2013 року ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ "Спаркі Україна", було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 449,24 грн. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед Криворізьким міським центром зайнятості складає 449,24грн.

Отже, перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ " Спаркі Україна " відповідно до цивільно - правового договору в період з 25.10.2013 року по 31.01.2014року виключає можливість отримання ним допомоги по безробіттю за вказаний період.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості (р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО 21908407, МФО 805012) кошти у сумі 449,24 грн.(чотириста сорок дев'ять) гривень 24 копійки.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук