Ухвала суду № 41164127, 31.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №2025/6382/2012

Провадження № 11/790/686/14 Головуючий у суді 1 інстанції

Категорія: ч.1 ст.115 КК України Дегтярчук М.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого, судді - Соколенка В.Г.,

суддів - Снігерьової Р.І., Шабельнікова С.К.,

з участю прокурора - Гандзі М.О.,

захисника - ОСОБА_2,

засудженої - ОСОБА_3,

розглянувши у місті Харкові, у приміщенні суду, у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_4 та засудженої ОСОБА_3 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2014 року стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, а фактично мешканки АДРЕСА_2, громадянки України, незаміжньої, з професійно-технічною освітою, без конкретного роду занять, раніше не судимої, -

В с т а н о в и л а:

Лозівський міськрайонний суд Харківської області 15 травня 2014 року ухвалив вирок стосовно ОСОБА_3, яку визнав винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначив їй покарання - вісім років позбавлення волі. Також суд постановив стягнути із засудженої судові витрати в сумі 952 гривні 56 копійок.

Як вбачається із формулювання обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, в середині дня 16 вересня 2012 року ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_2, під час сварки, яка переросла в бійку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і свідомо допускаючи настання смерті свого співмешканця ОСОБА_5, кухонним ножем умисно завдала йому удар в живіт, заподіявши колото-різану рану на передній поверхні живота в лівій підреберній області, що проникала в черевну і ліву плевральні порожнини з пошкодженням по ходу ранового каналу верхнього краю лівої долі печінки, лівого купола діафрагми, навколосерцевої сумки і лівого шлуночка серця з крововиливом в навколосерцеву сумку, ліву плевральну порожнину і черевну порожнину.

Від отриманих ушкоджень, внаслідок яких розвинулася тампонада серця (крововилив в навколосерцеву сумку з подальшим стисканням серця кров'ю, що вилилася), потерпілий помер на місці пригоди.

В апеляційній скарзі захисник наполягає на скасуванні вироку та закритті справи, оскільки, на його думку, має місце неповнота досудового та судового слідства, суд не дав належної оцінки доказам, потерпілий міг отримати смертельне поранення при падінні на ніж, крім того ОСОБА_3 захищалася від нападу, знаходилася у стані необхідної оборони і не перевищила її меж.

Засуджена також подала апеляцію, вважає судове рішення незаконним і необґрунтованим, посилається на незаконні методи слідства, відсутність захисника, що від дій потерпілого у неї були синці на шиї, проте лікар поверхово її оглянув, а свідків не допитали, суд допустив неповнота слідства і неналежно оцінив докази, при оцінці її пояснень на досудовому слідстві не врахував, що вона була в шоковому стані і без окулярів, обвинувачення обґрунтоване лише доказами, які були отримані під час досудового слідства, на той же час вона не знаходилась в стані алкогольного сп'яніння, захищалась від нападу, але не знає як ніж попав потерпілому в живіт.

Як вказує ОСОБА_3, поза увагою суду залишилось також те, що вона надавала потерпілому необхідну медичну допомогу, має літній вік та поганий стан здоров'я, з'явилася із зізнанням, визнала себе винуватою, щиро покаялася, сильно душевно хвилювалася, злочин вчинила внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, у неї позитивна характеристика за місцем проживання та із слідчого ізолятору, постійне місце проживання і роботи, перша судимість, хвора, похилого віку мати, а ще син, який за Україну воює в зоні АТО. Зрештою засуджена просить скасувати вирок, а справу повернути на додаткове розслідування.

Свою апеляційну скаргу прокурор Шульга Ю.М. відкликав.

Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника, які наполягали на скасуванні вироку з поверненням справи на додаткове розслідування, думку прокурора про законність судового рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Як видно із протоколу судового засідання та змісту вироку, в суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала, що під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 тримала в руці кухонний ніж, потерпілий знаходився біля неї, а потім, отримавши смертельне поранення в області живота, впав на підлогу.

На підтвердження визнаних встановленими обставин події кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_3 у його вчиненні судом у мотивувальній частині вироку зазначена низка інших доказів. Це і пояснення потерпілої ОСОБА_7 про те, що ще до події ОСОБА_5 розповідав їй про погрози фізичною розправою, застосування насильства з боку ОСОБА_3, яка кидалася на нього з ножем та ножицями - свідок бачила у сина на тілі шрами.

Як свідчила ОСОБА_8, о другій половині дня 16 вересня 2012 року підсудна підійшла до її квартири і озвучила інформацію щодо отримання ОСОБА_9 ножового поранення в живіт. Згідно пояснень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в зазначений час в квартирі АДРЕСА_2 знаходився труп ОСОБА_5 з різаною раною, на місці події була і ОСОБА_3 Щодо походження рани, то свідку ОСОБА_12 обвинувачена заявляла про отримання її від ножа, який вона тримала в руках.

Факт сварки, про яку вела мову обвинувачена, підтвердили свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Відповідно до протоколу огляду місця події труп ОСОБА_5 виявили у вищезазначеній квартирі, у лівій підреберній області вбачалася рана веретеноподібної форми, а на трупі, одежі, інших предметах, також на кухонному ножі - сліди речовини бурого кольору. Під час огляду предметів встановили наявність слідів такої ж речовини на спідниці обвинуваченої, вилученому ножі, довжиною леза 17,5 сантиметрів, на сорочці потерпілого з наскрізним порізом - протокол огляду предметів від 10 жовтня 2012 року.

Стосовно слідів бурого кольору на ножі, то експерти прийшли до висновку, що це сліди крові людини, які могли статися і від ОСОБА_5

Окрім цього суд навів висновки судово-медичної експертизи:

ОСОБА_5 булу заподіяна колото-різана рана на передній поверхні живота в лівій підреберній області, що проникала в черевну і ліву плевральні порожнини з пошкодженням по ходу ранового каналу верхнього краю лівої долі печінки, лівого купола діафрагми, навколосерцевої сумки і лівого шлуночка серця з крововиливом в навколосерцеву сумку, ліву плевральну порожнину і черевну порожнину;

потерпілий помер від отриманих ушкоджень, внаслідок яких розвинулася тампонада серця (крововилив в навколосерцеву сумку з подальшим стисканням серця кров'ю, що вилилася);

колото-різане поранення живота утворилося незадовго до смерті в результаті дії ножа, не виключається - представленого експерту;

пояснення ОСОБА_3, які вона давала при відтворенні обстановки та обставин події, стосовно способу заподіяння та механізму утворення зазначених тілесних ушкоджень в цілому не суперечать об'єктивно-медичним даним.

Згідно даних, які відображені в протоколі відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_3 демонструвала обставини позбавлення життя ОСОБА_5, що вона взяла в руку ніж і, розмахнувшись, знизу вгору нанесла цим ножем удар в живіт потерпілому.

При обстеженні ОСОБА_3 експерт виявив у неї поверхневу рану в області пучки 1-го пальця лівої кисті, яка утворилася в результаті дії гострого ріжучого предмета, яким міг бути і клинок ножа - висновок судово-медичної експертизи №725-ЛЗ/12 від 18 вересня 2012 року.

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи від 29 жовтня 2012 року обвинувачена ознак психозу та недоумства не виявляє, виявлено синдром залежності від алкоголю, за своїм фізичним станом може віддавати звіт у своїх діях і керувати ними; у період часу, до якого відноситься інкримінований їй злочин, ОСОБА_3 перебувала поза будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності, а в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, при якому могла віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними.

Дані судово-психологічнї експертизи №1465 від 29 березня 2013 року свідчать про те, що ОСОБА_3 в момент здійснення інкримінованого їй діяння не перебувала як у стані фізіологічного афекту - психологічної підстави сильного душевного хвилювання, так і в стані вираженого емоційного збудження (фрустрації) або вираженого емоційного напруження (стресу), які можуть розглядатися в якості психологічної підстави сильного душевного хвилювання.

Знаходження обвинуваченої під час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння підтверджено як її особистими поясненнями про вживання перед подією спиртних напоїв, так і показами свідка ОСОБА_12 щодо наявності у ОСОБА_3 ознак сп'яніння, іншими даними, наведеними в мотивувальній частині судового рішення.

Ще в апеляційних скаргах є посилання на те, що ОСОБА_5 отримав смертельну рану внаслідок необережності, а ОСОБА_3 захищалась від нападу і сильно душевно хвилювалась, але ці обставини не були встановлені при дослідженні доказів та їх оцінці судом.

Зокрема, суд обґрунтовано вказав на суперечливість пояснень обвинуваченої стосовно обставин поранення потерпілого, крім того в судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечувала, що вона все-таки тримала ніж в своїй руці. При відтворенні обстановки та обставин події обвинувачена вела мову про умисне, з розмаху, нанесення удару цим предметом ОСОБА_5 в живіт.

Підтверджений експертами механізм утворення тілесних ушкоджень, сила, з якою наносився удар кухонним ножем потерпілому в область живота, поранення життєво-важливих органів, розташованих в черевній та плевральній порожнинах, значна довжина ранового каналу в цій частині тіла також спростовують доводи апелянтів про випадкове отримання потерпілим смертельної рани.

В свою чергу поведінка ОСОБА_15 на місці пригоди і вищевказані висновки судово-психологічної експертизи не дають підстав вважати встановленим знаходження обвинуваченої у стані сильного душевного хвилювання, що могло раптово виникнути внаслідок протизаконних дій потерпілого. Обстежуючи обвинувачену в день події, судово-медичний експерт ОСОБА_16 не виявив у неї в області шиї будь-яких тілесних ушкоджень, почервоніння чи синці були відсутні, що він підтвердив при судовому слідстві. Не бачив таких тілесних ушкоджень і свідок ОСОБА_12, який на місці події спілкувався з обвинуваченою, а потім давав пояснення суду першої інстанції.

Матеріали кримінальної справи свідчать про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи, перевірку доказів з дотриманням вимог закону. Клопотання, з якими зверталася сторона захисту і які торкалися прав та інтересів ОСОБА_3, вирішувалися судом об'єктивно, з врахуванням положень КПК України. Всі заяви, пояснення обвинуваченої не залишені без уваги суду. Із протоколу судового засідання вбачається, що ні ОСОБА_3, ні її захисник не заявляли клопотань про допит додаткових свідків, вважали можливим закінчити судове слідство.

Суд мотивував свої висновки відносно встановлених фактичних обставин справи сукупністю допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні, які отримали належну оцінку і не викликають сумнівів в своїй достовірності. Що ж до свідків ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_18, допитати яких суд не мав можливості, а тому дослідив протоколи їх допитів на досудовому слідстві, то ці свідки давали пояснення, які у відповідній частині обвинувачена не оспорювала, в іншій - вони не торкались обставин діяння, вчиненого ОСОБА_3

Стосовно доводів ОСОБА_3 про незаконні методи слідства, то вони не відповідають матеріалам справи, крім того вже перевірялися Лозівською міжрайонною прокуратурою Харківської області і не знайшли свого підтвердження - постанова від 25 січня 2013 року про закриття кримінального провадження.

На досудовому слідстві захист ОСОБА_3 здійснював адвокат ОСОБА_19, при судовому розгляді приймав участь захисник ОСОБА_4, тому обвинувачена безпідставно посилається на те, що вона була позбавлена захисту. Суттєвих порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування постановленого судового рішення, не вбачається.

Отже, суд зробив правильний висновок про винуватість ОСОБА_3 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_20 і необхідність кваліфікувати її дії за ч.1 ст.115 КК України.

Перевіряючи законність вироку в частині покарання, колегія суддів вважає, що суд дотримався вимог ст.65 КК України: призначив ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч.1 ст.115 КК України. Враховано ступінь тяжкості злочину - особливо тяжкий злочин, дані про особу винуватої, які об'єктивно відображені в судовому рішенні, а в якості обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Інші обставини, наведені ОСОБА_3, частина яких до того ж не підтверджена доказами, не дають підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченій покарання, оскільки воно є необхідним, достатнім для виправлення її та попередження вчинення нових злочинів. При вищевказаних даних покарання, яке призначене ОСОБА_3, знаходиться поряд з нижньою межею, встановленою в санкції вчиненого злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2014 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін, а її та захисника ОСОБА_4 апеляції - без задоволення.

Судді:

_____ _____ _____

Соколенко В.Г. Снігерьова Р.І. Шабельніков С.К.