Постанова № 41163580, 09.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3025/1415 год. 10 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та виплати компенсації,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Генічеська ОДПІ), в якому просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням їх виплати за період з квітня 2012 року по червень 2014 року в сумі 1411,16 грн.; зобов'язати Генічеську ОДПІ провести нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2013 р. по 15.07.2014 р. в сумі 26861,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. у справі № 821/3199/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 р., частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, а саме: визнано протиправними дії Генічеської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області в частині утримання з ОСОБА_1 компенсаційних виплат в сумі 6913,49 грн.; зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1: утриману суму компенсаційних виплат в сумі 6913,49 грн.; індексацію заробітної плати в сумі 7422,26 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.08.2013 року по 22.10.2013 року. Остаточний розрахунок по вказаному рішенню відповідач провів 15.07.2014 р., однак при цьому середній заробіток за період з 23.10.2013 р. по 15.07.2014 р. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати відповідачем не виплачено, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просить зобов'язати Генічеську ОДПІ провести нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням їх виплати за період з квітня 2012 року по червень 2014 року в сумі 1411,16 грн.; зобов'язати провести нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2013 р. по 15.07.2014 р. в сумі 26861,40 грн.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Генічеська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 6 ст.128 КАС України).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в органі державної податкової служби у період з 15.02.1994 р. по 08.08.2013 р.

15 липня 2014 року Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 р. (справа № 821/3199/13-а) ОСОБА_1 виплачено кошти на загальну суму 15765,97 грн., що підтверджується випискою ПАТ "Приватбанк" від 21.07.2014 р. № 965487 та не заперечується позивачем.

Зважаючи на те, що при проведенні розрахунку з позивачем на підставі рішення суду податковим органом не виплачені компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Питання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, визначені Законом України від 19.10.2000 р. № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050).

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України винесено постанову від 21.02.2001 р. № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Аналізуючи наведені вище правові норми, суд вважає, що компенсація визначається на нараховані, але вчасно не виплачені суми. У даному випадку затримки у виплаті нарахованих сум зі сторони відповідача не було, оскільки виплати проведено на підставі виконавчого листа № 821/3199/13-а від 20.06.2014 р., а відтак - правові підстави для обчислення компенсації відсутні.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2013 р. по 15.07.2014 р. в сумі 26861,40 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки позивач отримала всю суму заборгованості відповідно до виписки ПАТ "Приватбанк" від 21.07.2014 р. № 965487, то право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку відсутнє.

Крім того, ч. 2 ст. 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини "Меньшакова проти України" від 04.10.2010 р. (Заява № 377/02) компенсація за затримку виплати заробітної плати відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю може вимагатись лише за період до присудження заборгованості із заробітної плати. З прийняттям судових рішень статті 116 та 117 Кодексу законів про працю більше не застосовуються, а зобов'язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов'язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та виплати компенсації.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 жовтня 2014 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 12.3