Ухвала суду № 41162335, 31.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

31.10.14 Справа № 926/1256/14

На розгляд Львівського апеляційного господарського суду в складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

Надійшла апеляційна скарга від 13.10.14 Фермерського господарства «Тимко»

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.09.14р.

у справі № 926/1256/14

за позовом Прокурора Сокирянського району Чернівецької області в особі позивача в інтересах держави

до відповідача 1: Сербичанської сільської ради

до відповідача 2: Фермерського господарства "Тимко"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держземагенства у Сокирянському районі Чернівецької області

про визнання незаконним і скасування рішення сесії Сербичанської сільської ради від 03.09.2009 р. №20/21-09, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади. Ціна позову 716945,27 грн.

Апеляційний господарський суд встановив наявність підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що пунктом 2.2. постанови Пленму ВГСУ №7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" визначено, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до п.2.2.1 зазначеної постанови Пленуму судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2.11 вказаної постанови Пленуму, визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Крім того, згідно з пунктом 2.10. постанови Пленуму, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

З предмету заявлених позовних вимог у даній справі вбачається, що дві позовні вимоги є немайновими, а одна - про повернення земельної ділянки - майновою.

Зважаючи на на це, місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні зазначено про стягнення 16 774,90 грн. судового збору.

Судова колегія зазначає, що відповідно до п.п. 1,4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Пунктом 2.15. вказаної вище постанови Пленуму визначено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

Як вбачається з тексту апеляційної скарги та її прохальної частини, скаржник оскаржує рішення місцевого господарського суду повністю, а відтак апелянтом повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 8 387,45 грн. (50% від стягненого судом першої інстанції).

Натомість, як вбачається з квитанції 0.0.305638291.1 від 13.10.14, яка долучена до апеляційної скарги як доказ сплати судового збору, апелянтом сплачено судовий збір на суму 7 169,45 грн., тобто не в повному розмірі.

А відтак, недоплачена скаржником сума судового збору в розмірі 1218 грн. підлягає сплаті апелянтом.

Керуючись ст.ст. 86, 98 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Прийняти апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лардо Трейд» від 13.10.14 р. за № 223 до провадження.

2. Призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 03.12.14 у приміщенні Львівського апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81.

2.Скаржнику подати докази доплати судового збору на суму 1218 грн.

3. Прокурору, позивачу, відповідачу 1 - подати суду відзиви на апеляційну скаргу.

4. Третій особі - подати суду письмові пояснення.

Головуючий-суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.