Ухвала суду № 41159956, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 року

справа № 808/3751/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року по справі № 808/3751/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 21.01.2014 року за №0000082201, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ виробничо-торгового підприємства “Будкомплекс”, код ЄДРПОУ 30321507 зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки прощею 2,1466 га, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Комунарів, 75-а за основним платежем на суму 575389,51 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять грн. 51 коп.), за штрафними санкціями на суму 119603,61 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот три грн. 61 коп.), рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2014 року за вих. №2893/7/0801-10-04-13 та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 20.05.2014 року за вих. №8911/6/99-99-10-01-02-15; скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 21.01.2014 року за №0000082201, яким збільшено грошова зобов'язання ТОВ Виробничо-торгового підприємства “Будкомплекс”, код ЄДРПОУ 30321507 зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки прощею 2,1466 га, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Комунарів, 75-а за основним платежем на суму 575389,51 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять грн. 51 коп.), за штрафними санкціями на суму 119 603,61 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот три грн. 61 кой.), рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2014 року за вих. №2893/7/0801-10-04-13 та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 20.05.2014 року за вих. №8911/6/99-99-10-01-02-15.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб стосовно заниження підприємством податкових зобов’язань з орендної плати за земельну ділянку, внаслідок застосування заниженого коефіцієнту функціонального використання землі при обчисленні податку, оскільки розмір орендної плати за землю був установлений під час укладання договору оренди між позивачем та Бердянською міською радою Запорізької області, а податковий орган не наділений правом та повноваженнями самостійно змінювати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у тому числі визначати коефіцієнт функціонального використання землі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000082201 від 21.01.2014 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Міністерство доходів і зборів України (правонаступником якого є Державна фіскальна служба України), Головне управління Міндоходів у Запорізькій області, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку заявників апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Позивач своїм процесуальним правом щодо оскарження судового рішення, в частині не задоволених позовних вимог, не скористався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ ВТП “Будкомплекс” з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю за період з 01.10.2010 року по 18.11.2013 року по земельній ділянці прощею 2,1466 га, розташованої за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Комунарів, 75-а, за результатами якої було складено Акт №088/08-22-22-11/30321507 від 24.12.2013 року.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством розділу 7 наказу №548 від 23.07.2010 р., пункту 1.4 “Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, затвердженого Наказом №18/15/21/11 від 27.01.2006 р. та ст.271 Податкового кодексу України, що призвело до заниження бази оподаткування орендної плати за землю та відповідно до заниження податкових зобов’язань орендної плати за землю ТОВ ВТП “Будкомплекс” на загальну суму 607714,55 грн., в т.ч. по періодах: 2010 р. – 48487,50 грн., 2011 р. – 193950,18 грн., 2012 р. – 193950,18 грн., 2013 р. – 171326,63 грн.

З огляду на акт перевірки такі висновки ДПІ обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що 25.09.2007 р. між ТОВ Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" (Орендар) та Бердянською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування виробничо – торгових приміщень, яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, по вул. Комунарів, 75-а. Згідно пункту 2 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка площею 2.1466 га.

Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів №1046 від 18.09.2007 р. становить 9578361,00 грн.

Пунктом 9 Договору встановлено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від її нормативної грошової оцінки (на підставі рішення тридцять третьої (ІІ частина) сесії міської ради IV скликання від 30.12.2004 р. №1 “Про затвердження переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ”).

З витягу (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №1046 від 18.09.2007 р., виданої Бердянським міським управлінням земельних ресурсів, судом встановлено, що надана в оренду позивачу земельна ділянка призначена для розміщення та обслуговування виробничо-торгових приміщень, грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки – 77,71 грн., коефіцієнт функціонального призначення – 2,5, загальна грошова оцінка з урахуванням щорічної індексації 9578361,00 грн.

Передача позивачу в користування земельної ділянки підтверджується актом прийому – передачі земельної ділянки від 25.09.2007 р.

17.11.2009р. сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої п.5 договору викладено в наступній редакції: “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою управління Держкомзему у м. Бердянськ №736 від 22.10.2009 р. становить 5635423 грн. 60 коп. з урахуванням щорічної індексації”.

З витягу (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №736 від 22.10.2009 р., виданої управлінням Держкомзему у м. Бердянськ ГУ Держкомзему у Запорізькій області, судом встановлено, що надана в оренду позивачу земельна ділянка призначена для розміщення та обслуговування виробничих приміщень, грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки – 77,71 грн., коефіцієнт функціонального призначення – 1,2, загальна грошова оцінка з урахуванням щорічної індексації 5635423,60 грн.

З огляду на аналіз договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, ДПІ вказує на те, що земельну ділянку передано у користування підприємству з цільовим призначенням - для розміщення та обслуговування виробничо-торгових приміщень.

В той же час, перевіркою встановлено, що частину нерухомого майна, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці, ТОВ Виробничо-торгове підприємство "Будкомплекс" передало в оренду іншим суб’єктам підприємницької діяльності.

Таким чином, ДПІ зроблено висновок про те, що платником не було додержано умов договору оренди земельної ділянки, в частині цільового використання землі, оскільки земельна ділянка використовувалась за комерційним призначенням, у зв’язку з чим при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з метою обчислення суми орендної плати, необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання зі значенням 2,5.

Отже, з огляду на акт перевірки, позиція ДПІ полягає у тому, що при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання 2,5, а не 1,2, використання якого призвело до заниження податкових зобов’язань по сплаті орендної плати за землю.

На підставі акту перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.01.2014р. №0000082201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 694993,12 грн., в т.ч. за основним платежем 575389,51 грн. та штрафні санкції 119603,61 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як установлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ вищевказаного кодексу (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 N 18/15/21/11.

Пунктом 3.1 цього Порядку визначено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Відповідно до п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995 р., дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до п.3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки провадиться відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики органом Держземагентства про що видається витяг.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ані податковий орган, ані суд не наділені повноваженнями визначати нормативно грошову оцінку земель та не можуть перебирати на себе функції спеціально уповноваженого на те органу.

Встановивши такі обставини справи, пославшись на витяг (довідку) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №736 від 22.10.2009р., на підставі якого внесено зміни до договору оренди (а.с.57) та яким визначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки – 1,2, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що позивачем правомірно використовувались дані Держкозмему при обчислені та сплаті орендної плати за земельну ділянку. При цьому, які вірно зазначив суд першої інстанції, сам факт використання платником спірної земельної ділянки з порушенням функціонального призначення, не може слугувати підставою для віднесення цієї ділянки до іншої категорії земель та, відповідно, для зміни розміру орендної плати. Оскільки відповідно до частин першої, другої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Крім цього, відповідно до п.п.288.1-288.3 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Отже, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Суд першої інстанції, прийнявши до уваги правову позицію, яка висловлена Верховим Судом України, обґрунтовано вказав на те, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, на думку колегії суддів, збільшення суми орендної плати, без внесення відповідних змін до договору оренди, є неправомірним.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв’язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року по справі № 808/3751/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк