Ухвала суду № 41159920, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № 808/3807/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року по справі № 808/3807/14 за позовом приватного акціонерного товариства "Елан" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року задоволено позов приватного акціонерного товариства "Елан", а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 18.02.2014 № 0000252211 про збільшення приватному акціонерному товариству "ЕЛАН" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 080 грн., в т.ч. 20 720 грн. за основним платежем та 10 360 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками, які зроблені в акті камеральної перевірки, що став підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. На думку заявника апеляційної скарги судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, які встановлено перевіркою.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ "Елан" за грудень 2013 року

За результатами камеральної перевірки складено Акт від 31.01.2014 № 22/22-11/23287464, яким встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що позивачем ПАТ "Елан" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 20720 грн. по податковій накладній №81 від 27.12.2013р., яка виписана ПАТ "Запорізький механічний завод" у грудні 2013 року та яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вказаний акт перевірки ПАТ «Елан» подано заперечення, які надійшли до ДПІ 11.02.2014р. (а.с.54-55). У вказаних запереченнях підприємство повідомило контролюючий орган про те, що у податковій звітності з ПДВ за грудень 2013 року допущено описку, в частині визначення номеру податкової накладної на суму 20720грн., а саме замість номеру 61 зазначено номер 81. До заперечень підприємством надано податкову накладну від 27.12.2013р. №61.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2014р. №0000252211, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 31 080 грн. (20 720 грн. за основним платежем та 10 360 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив обставини, які свідчать про те, що позивачем при заповненні реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року допущено описку, а саме: невірно вказано номер податкової накладної від 27.12.2013 року - замість №61 вказано №81. Вказуючи на необґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказана описка не є ані арифметичною, ані методологічною помилкою при заповненні податкової звітності з ПДВ, а тому не впливає на числове значення заявленого податкового кредиту, у зв'язку з чим не може бути підставою для прийняття рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Крім того, судом зазначено, що на момент винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення показники податкового кредиту були підтверджені позивачем документально, а помилка у записах цього реєстру була виправлена у спосіб, що визначений Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, про що було належним чином поінформовано податковий орган.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, встановлений перевіркою факт віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковій накладній, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, може бути підставою для збільшення платнику податку грошового зобов'язання з ПДВ.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що під час заповнення податкової звітності з ПДВ за грудень 2013 року, зокрема, реєстру виданих та отриманих податкових накладних, позивачем допущено описку в написанні номеру податкової накладної, отриманої від ПАТ «Запорізький механічний завод», на суму ПДВ 20720грн., а саме замість вірного номеру 61 зазначено номер 81.

При цьому, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи (а.с.26), що податкова накладна №61 від 27.12.2013р. зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана описка не впливає на числове значення заявленого податкового кредиту, у зв'язку з чим не може бути підставою для прийняття рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім цього, про вказані обставини, з долученням податкової накладної №61 від 27.12.2013р., позивач повідомляв контролюючий орган у поданих запереченнях на акт перевірки.

Відповідно до п.86.7. ст..86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Однак, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення надані позивачем заперечення та документи податковим органом враховані не були. Між тим, вказані обставини свідчать про відсутність у податкової служби підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на відсутність у діях позивача порушень вимог п.201.10 ст.201 ПК України.

Також, суд першої інстанції вказуючи на безпідставність висновків ДПІ щодо заниження позивачем податкових зобов'язань, обґрунтовано вказав на те, що на час прийняття спірного рішення, позивачем виправлено допущену описку у спосіб, що визначений Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013р. №708.

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи податковою декларацією з ПДВ з додатком 5,6 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014р.(а.с.69-74).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне рішення відповідача є необґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається лише на ті обставини, які зазначені в акті перевірки. Натомість, вказаним підставам для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне і обгрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року по справі № 808/3807/14- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна