Ухвала суду № 41159919, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 року

справа № 804/8777/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Сігма»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 804/8777/14 за позовом Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Сігма» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року задоволено позов Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та стягнуто з приватного підприємства «Сігма» податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 173977, 92 грн..

Постанова суду мотивована наявністю у відповідача податкового боргу, який виник внаслідок самостійного узгодження відповідачем податкових зобов’язань із сплати орендної плати за земельні ділянки та який не сплачено у встановлені законом строки.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, просив змінити постанову, в частині розміру податкового боргу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в неповному обсязі з’ясував обставини справи та не звернув уваги на ті обставини, які свідчать про те, що підприємством допущено помилку у поданій декларації, а саме в частині задекларованого розміру орендної плати. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що фактично сума, яка підлягала сплаті як орендна плата за земельні ділянки, щомісячно становить 9818,0грн., в той час, як в декларації помилково зазначено 53 223,98грн. Враховуючи вказані обставини, відповідач вказує на те, що фактично розмір податкового боргу становить 19528,74грн

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились. Від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв’язку з «необхідністю для більш детального підготовлення щодо судового процессу». Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з наступних підстав. Так, відповідач не зазначає у чому полягає підготовка до судового процесу та що останньому перешкоджало це зробити до початку розгляду справи, враховуючи те, що відповідача було своєчасно повідомлено про час розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Таким чином, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до Договорів оренди земельних ділянок від 19 квітня 2006 року, від 04 грудня 2006 року, від 21 грудня 2006 року, укладених між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Сігма» (орендар), орендує земельні ділянки загальною площею 30198кв.м.

17 лютого 2014 року ПП «Сігма» до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, згідно з якою відповідач задекларував орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2014 рік у розмірі 638687,70 грн., з яких за січень – листопад 2014 року по 53223,98 грн., за грудень 2014 року - 53223,92 грн.

Відповідно до розрахунку суми грошових вимог по Приватному підприємству “Сігма” станом на 10.06.2014 року, з урахуванням часткового погашення податкового боргу на суму 39379,26грн., заборгованість підприємства становить 173977,92грн. (а.с.5), яка складається зі суми основного боргу – 173516,66грн. та суми нарахованої пені, у відповідності до п.129.1 ст.129 ПК України, у розмірі 461,26грн. (а.с.6).

Податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми “Ф” від 19.03.2014 року за № 61-25.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України податкове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.287.3 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки узгоджена сума податкового зобов’язання з оренди за земельні ділянки відповідачем не сплачена у встановлені законом строки, то така сума грошового зобов’язання набула статусу податкового боргу.

Отже, встановивши обставини, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу, який у добровільному порядку підприємством не сплачується, та прийнявши до уваги заходи, які вживалися ДПІ щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), суд першої інстанції, враховуючи повноваження ДПІ, які визначено п.95.1 – 95.3 ст.95 ПК України, дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Посилання відповідача на те, що ним помилково задекларовано щомісячний розмір орендної плати не можуть вплинути на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки спірні податкові зобов’язання самостійно задекларовані підприємством і набули статусу узгоджених податкових зобов’язань. Враховуючи те, що уточнень до Декларації за 2014 рік підприємство до ДПІ не подавало, то податкова служба, з огляду на подану відповідачем декларацію, в яких підприємцем самостійно узгоджено податкові зобов’язання та які у визначені законом строки не сплачено, обґрунтовано звернулася до суду з позовом про стягнення податкового боргу, а суд першої інстанції, з огляду на встановлений факт наявності не погашеного податкового боргу, правомірно стягнув такий податковий борг з відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Сігма» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 804/8777/14 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк