Ухвала суду № 41158191, 29.10.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1709/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3311/14

Головуючий у 1-й інстанції Савинський Г. Б.

Доповідач Гальонкін С. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Гальонкіна С.А.

Суддів: Одринської Т.В., Акопян В.І.

при секретарі: Цилюрик М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон" на ухвалу судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон" про захист прав споживача, визнання недійсним договору, стягнення сплачених коштів, моральної шкоди та судових витрат,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» про захист прав споживача та застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на майно: трактор Беларус 82.1 (№ 808169427, № двигуна 784365, 2013 року випуску, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська- 191 (майданчик автостоянки), та рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (Код ЄДРПОУ 38865527, р/р 26008052722140 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 300710), до набрання судовим рішенням законної сили.

Із вказаною ухвалою не погодився відповідач. В апеляційній скарзі просив ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення за таких підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Накладаючи арешт на майно та розрахунковий рахунок відповідача місцевий суд прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте з таким висновком суду в повному обсязі погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, обираючи вид забезпечення позову, не повністю врахував обставини справи, зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з ТОВ «Лізингова компанія Еталон» на його користь 20000 грн. в рахунок повернення сплачених коштів по договору фінансового лізингу та 7000 грн. моральної шкоди.

Зі змісту позовної заяви слідує, що вартість трактора Беларус 82.1, який є предметом оспорюваного договору, та на який накладено арешт в порядку забезпечення позову складає 175000 грн., що значно перевищує ціну позову.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, при встановленні відповідності позовним вимогам виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Всупереч вимогам вказаних норм законодавства, суд першої інстанції не врахував, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на всі кошти, що знаходяться на розрахунковому рахуноку ТОВ «Лізингова компанія Еталон» може обмежити здійснення останнім господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність накладення арешту на кошти що знаходяться на розрахунковому рахуноку ТОВ «Лізингова компанія Еталон» в межах ціни позову, а саме на суму 20 000 грн.

Враховуючи наведене, висновок суду про повне задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є безпідставним.

За таких обставин, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 п. 2, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» - задовільнити частково.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовільнити частково.

Накласти арешт на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» (Код ЄДРПОУ 38865527, р/р 26008052722140 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 300710) в межах позовних вимог на суму 20 000 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: підпис Гальонкін С.А.

Судді: підпис Одринська Т.В.

підпис Акопян В.І.

З оригіналом згідно: