Постанова № 41157916, 29.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 922/3601/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Басарт Л.А. - за довіреністю від 03.03.2014р. №159/1;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (вх.№1614Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014р.

у справі №922/3601/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу», м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. у справі №922/3601/13 (суддя Прохоров С.А.) позов в частині стягнення неустойки задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 89903,17 грн. пені та 7% штрафу в сумі 131553,37 грн., 4429,13 грн. судового збору; в частині стягнення пені в сумі 209774,07 грн. та 7% штрафу в сумі 306 957,94 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю нарахування пені і штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, судом в порядку п.3 ст.83 ГПК України та з посиланням на ст. 233 Господарського кодексу України зменшено розмір пені на 70% до 89903,17грн. пені та131553,37грн. штрафу у зв'язку з повним погашенням основної суми боргу у добровільному порядку, важким фінансовим становищем відповідача, яке виникло у зв'язку з несвоєчасним невиконанням населенням та бюджетними установами своїх зобов'язань за отриманий природний газ та відсутністю компенсації різниці між собівартістю та тарифами на теплову енергію по населенню (т.3,а.с.75-79).

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. у справі №922/3601/13 не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. у справі № 922/3601/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 209774,07 грн. та 7% штрафу у сумі 306 957,87 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо стягнення пені у сумі 209774,07 грн. та 7% штрафу у сумі 306957,87 грн., в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. залишити без змін та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що рішення прийнято без дослідження всіх істотних обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд зобов'язаний був об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення. Крім того, судом не досліджено майновий стан сторін та інші інтереси сторін, зокрема, те, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має стратегічне значення для економіки і безпеки держави та за спірним договором постачався імпортований природний газ, який відповідач закуповує за зовнішньоекономічними контрактами, якими встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення зобов'язань, аж до припинення постачання газу та територію України. Також, зазначає, що внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24%, а отже єдиним джерелом компенсації понесених втрат є стягнення з боржників пені у розмірі передбаченому договором (т.3,а.с.104-113).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. При цьому зазначає, що велика різниця між собівартістю теплової енергії та тарифами для населення і бюджетних організацій у 2011-2013роках стала основною причиною затримки остаточного розрахунку за поставлений природний газ, та дані обставини не залежали від відповідача. Також вказує на те, що прострочення платежів відбулось не з вини відповідача, а з підстав невирішення на державному рівні питання компенсації різниці між собівартістю за тарифами та теплову енергію із-за відсутності джерела коштів для оплати за газ, обсяг невідшкодованої різниці між тарифами та собівартістю за минулі роки на час розгляду справи становить 10096355,09грн. Крім того зазначає, що у відповідача відсутні джерела для сплати штрафних санкцій, оскільки споживачами теплової енергії є, зокрема, бюджетні організації, які складають 72%, і які несвоєчасно проводять розрахунки за спожитий газ, у зв'язку з чим до них були пред'явлені відповідні позови та прийняті рішення, однак оплата проводиться частково.

Також, ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» подано клопотання про виправлення помилки у рішенні господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. у справі №922/3601/13, виключивши із його резолютивної частини стягнення з відповідача судового збору у розмірі 4429,13грн., в іншій частині - залишити без змін. Вказане клопотання не підлягає до задоволення колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду, оскільки за приписами Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція вправі прийняти додаткове рішення, роз'яснити, чи виправити його лише стосовно прийнятих ними процесуальних документів, але не рішень, прийнятих у першій інстанції.

Розпорядженням секретаря судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А., суддя Лакіза В.В. (т.3,а.с.130).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. у справі №922/3601/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав його законності та обґрунтованості.

Позивач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014р. та повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

19.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (далі - покупець) укладений договір купівлі - продажу природного газу №17/12-БО-32, п.1.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а також інших суб'єктів господарювання. Використання природного газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (т.1,а.с.10-14).

Згідно з п.1.2 цього договору подавець передає покупцеві з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 15020тис. куб м.

Відповідно до п.3.1 цього договору ціна за 1000куб. м природного газу становить 3509грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

У п.4.1 даного договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.3 даного договору встановлено, що у разі порушення покупцем п.4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійно облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору про закупівлю природного газу від 19.01.2012р. №17/12-БО-32 позивачем поставлено протягом січня - липня 2012 року відповідачу на підставі актів-приймання передачі природного газу від 31.01.2012р. за січень на суму 9539473,68 грн.; від 29.02.2012р. за лютий - на суму 10961895,65 грн.; від 31.03.2012р. за березень - на суму 7841588,42 грн.; від 30.04.2012р. за квітень на суму 1274734,84грн.;від 31.05.2012р. за травень - на суму 301928,44 грн.; від 30.06.2012р. за червень - на суму 295 366,40 грн.; від 31.07.2012р. за липень - на суму 336 852,38 грн. природний газ на суму З0551839,81грн., що не заперечується сторонами спору (т.1, а.с. 23-25).

Відповідач оплату за одержаний природний газ здійснив часткового з простроченням прийнятих на себе грошових зобов'язань, що стало підставою для звернення ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 2227619,90грн. основної суми боргу, 29491,34грн. інфляційних втрат, 94642,50грн. 3%, 299677,244грн. пені, та 7% штрафу у розмірі 438511,24грн. (т.1,а.с.4-6).

Відзивом від 30.09.2013р. відповідачем визнано основну суму боргу та зазначено про часткове його погашення у розмірі 155000грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25.09.2013р. №782. Також відповідач просив зменшити розмір пені та штрафу, посилаючись на те, що на державному рівні не вирішено питання про відшкодування різниці між тарифами та собівартістю на теплову енергію для населення та бюджетних організацій, яка складає 3554910,69грн., що підтверджується рішенням територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливо-енергетичного комплексу (протокол від 13.05.2013р. №2) (т.1,а.с.63).

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.2013р. у справі № 922/3601/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р., позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг в сумі 2072619,90 грн., 3% річних в сумі 94642,50 грн., пеню в сумі 29967,72 грн., 7% штрафу в сумі 43851,12 грн., інфляційних втрат в сумі 4083,72 грн., судовий збір в сумі 61290,70 грн.; відмовлено в частині стягнення з відповідача пені в сумі 269709,52 грн., 7% штрафу в розмірі 394660,12 грн., інфляційних втрат в сумі 10592,38 грн.; в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 155000,00 грн. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору; частково задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду; відстрочено виконання рішення суду по справі № 922/3601/13 строком на один місяць (т.1,а.с.138-145, т.2,а.с.70-78).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2014р. у даній справі касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. у справі №922/3601/13 в частині відмови у стягненні неустойки, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області; в решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 у справі №922/3601/13 залишено без змін (т.2,а.с.129-131).

За результатами нового розгляду справи в частині відмови у стягненні неустойки господарським судом Харківської області прийняте оскаржуване рішення з підстав, викладених вище (т.3,а.с.75-79).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 19.01.2012р. №17/12-БО-32.

Як зазначалось вище, постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2014р. у даній справі касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. у справі №922/3601/13 в частині відмови у стягненні неустойки, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області; в решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.14 у справі №922/3601/13 залишено без змін (т.2,а.с.129-131).

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

За приписами ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, місцевим господарським судом при новому розгляді справи обґрунтовано розглянуто спір лише у межах відмови у стягненні неустойки.

Рішенням господарського суду Харківської області від Харківської області від 11.11.2013р. у справі № 922/3601/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р., встановлено факт несвоєчасного виконання ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу від 19.01.2012р. №17/12-БО-32, що також не заперечується сторонами та вбачається з матеріалів справи.

Щодо обґрунтованості нарахування та стягнення з відповідача пені суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 7.3 даного договору встановлено, що у разі порушення покупцем п.4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 299677,24грн. за період з 15.02.2012р. по 19.06.2013р. та штраф у розмірі 438511,24грн. Сторони не заперечують проти розрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З договору купівлі-продажу природного газу від 19.01.2012р. №17/12-БО-32 вбачається, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг.

У статті 23 Закону України «Про Державний бюджет на 2012рік» зазначено установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З витягу з протоколу засідання територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 13.05.2013р. №2 вбачається, що заборгованість минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», яка відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про державний бюджет України на 2013рік » та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №167 підлягає відшкодуванню, становить 3554910,09грн. (т.1,а.с.101).

Також на засіданні територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, оформленого протоколом від 27.09.2013р. №6, вирішено узгодити обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», яка відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про державний бюджет України на 2013рік » та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №167 підлягає відшкодуванню, становить 1583848грн.

З вищенаведеного вбачається, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» виробляє теплову енергію та постачає її, зокрема, населенню за чітко регульованими тарифами, встановленими НКРЕ, навіть за умови нерентабельності вартість наданих послуг населенню, не може бути змінена відповідачем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» надає теплову енергію бюджетним установам, зокрема, КЗ «Кочетоцька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступеня», КЗОЗ «Чугуєвська центральна районна лікарня ім.М.І.Кононенка», Малинівська селищна рада, Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів, КЗОЗ «Обласний туберкульозний санаторій «ЗАНКИ» тощо (т.1,а.с.90-99).

З довідки ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» від 17.12.2012р. вбачається, що станом на 01.12.2012р. заборгованість за поставлену теплову енергію складає 16852355,81грн., з яких: населення - 2060592,68грн., бюджетні установи -10945872,18грн. (т.І, а.с.68).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно враховано статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб бюджетних установ і організацій та населення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, а саме: повне погашення боргу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає даний випадок винятковим, зобов'язання відповідачем не виконувались з об'єктивних причин, а саме: у зв'язку з важким фінансовим становищем ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», яке виникло з об'єктивних причин, які не залежали від відповідача, у зв'язку з різницею у тарифах на теплову енергію та у зв'язку з невиконанням населенням та бюджетними установами і організаціями зобов'язань за надані послуги.

Таким чином, місцевий господарський суд повно та всебічно встановив обставини справи й визначені правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та дійшов обґрунтованого висновку щодо зменшення пені та штрафу на 70%, відповідно, до 89903,17грн. та до 131553,37грн.

Посилання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на ненадання судом першої інстанції оцінки негативним наслідкам, які спричинені позивачу, та необхідністю залучення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» комерційних кредитів для погашення заборгованості за поставлений імпортований газ не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки, позивачем не надано ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували факт укладення комерційних кредитів для проведення розрахунків за придбаний імпортований газ, або будь-яких інших доказів, які б підтверджували спричинення негативних наслідків для позивача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі НАК «Нафтогаз України», не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі.

Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми ст. 49 ГПК України та п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у якому зазначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Таким чином, при прийнятті рішення від 11.11.2013р. у даній справі місцевий господарський суд з урахуванням суми задоволених позовних вимоги та відмови у стягненні 10592,38грн. інфляційних втрат зобов'язаний був стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 61586,99грн., проте в порушення вимог процесуального законодавства стягнув 61290,70грн. При новому розгляді справи місцевим господарським судом прийнято рішення 27.05.2014р, яким, зокрема, стягнуто з відповідача на користь позивача 4429,13грн. замість необхідних 296,29грн. (61586,99грн.-61290,70грн.).

Враховуючи вищевикладене, резолютивну частини рішення місцевого господарського суду від 27.05.2014р. у справі №922/3601/13 слід змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, код ЄДРПОУ 31555944, ІПН:315559420399) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 89903,17 грн. пені та 7% штрафу в сумі 131 553,37 грн., 296,29 грн. судового збору.».

За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не підлягає до задоволення, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, а порушення норм процесуального права не призвели до прийняття неправильного рішення, отже оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на - заявника апеляційної скарги - ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Керуючись ст.ст. 49, 83, 99, 101, 102, п.4 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014р. у справі №922/3601/13 змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, код ЄДРПОУ 31555944) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 89903,17 грн. пені та 7% штрафу в сумі 131 553,37 грн., 296,29 грн. судового збору.». 3.В решті рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 28.10.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Шутенко І.А.