Постанова № 41157893, 30.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2014 р. Справа№ 910/16685/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Куксова В.В.

За участю представників:

від позивача: Дуля Ю.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2014р.

у справі №910/16685/14 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

про стягнення 30 868,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 30 868,81 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі №910/16685/14 позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» 30 868,81 грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 03.09.2014р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити зазначене рішення суду та зменшити суму боргу до 11 451,15 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи; неправильне застосування та порушення судом норм матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013р. по вулиці Гагаріна в м. Миронівка, Київської обл., була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "ГАЗ", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, з автомобілем "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "ГАЗ", д.р.н. НОМЕР_1, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2 (застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_5 на праві власності, та який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 30.07.2013р. (далі - Договір добровільного страхування). Страхувальником та вигодонабувачем за вказаним Договором є ОСОБА_6

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт оцінювача №582 від 27.01.2014р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, позивачем було складено Страховий акт від 02.01.2014р., відповідно до якого останній розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 31 378,81 грн. на рахунок вигодонабувача за Договором добровільного страхування, що підтверджується платіжним дорученням № 94 від 10.01.2014р.

У відповідності до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "ГАЗ", д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Миронівського районного суду Київської області від 31.12.2013 №371/2352/13-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як особи, яка експлуатує автомобіль "ГАЗ", д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом НОМЕР_3 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "ГАЗ", д.р.н. НОМЕР_1 на час спірної ДТП.

Заяву позивача про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП відповідачем було залишено без реагування та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно із п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності до Звіту оцінювача №582 від 27.01.2014р. вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, завдана внаслідок його пошкодження в ДТП, становить 42 446,98 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.

Доказів на спростування встановленого вищевказаним Звітом розміру оціненої шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля, та встановленого коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, суду першої інстанції надано не було та не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Інших висновків сертифікованих оцінювачів або аварійних комісарів щодо встановлення іншого розміру оціненої шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, суду першої інстанції також надано не було.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наведені у вищевказаному Звіті роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями Застрахованого автомобіля, що зафіксовані у довідках ДАІ за результатами ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного звіту.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № НОМЕР_3 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 993, 1192 Цивільного кодексу України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), виходячи з оціненого розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, який встановлений вищевказаним Звітом (42 446,98 грн.), але в межах суми, право на вимогу якої перейшло до позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (31 378,81 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.) та отже в сумі 30 868,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою отримання коштів від відповідача звернувся до останнього з заявою від 06.03.2014р., і дана заява та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь позивача, були отримані відповідачем 17.03.2014р., що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вимоги п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

У відповідності до ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, відповідач після отримання вищезазначеної заяви та обов'язкового відповідно до Закону переліку документів, обґрунтованих заперечень до позивача не висунув, до суду першої інстанції не подав, та у встановлений п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк суми страхового відшкодування на користь позивача не виплатив.

Копія акту №544/14 розрахунку матеріальної шкоди, який долучений апелянтом до апеляційної скарги, судовою колегією відповідно до ст.101 ГПК України не приймається до уваги, оскільки апелянт не довів неможливість подання його під час розгляду даної справи судом першої інстанції.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2014р. у справі №910/16685/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі №910/16685/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16685/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 31.10.2014р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді Т.В. Ільєнок

В.В. Куксов