Постанова № 41157261, 31.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 755/22226/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Бартащук Л.П.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року позивач звернулася з даним позовом до суду, в якому просила:

- визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва у проведенні перерахунку її пенсії з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати) протиправною;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії з 25.02.2010 з урахуванням матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, зазначених в графі «інші виплати» згідно довідки, що подається для призначення пенсії.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 25.02.2010 по 18.01.2014 залишено без розгляду.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат та подальшої її виплати неправомірними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_2 з 18 січня 2014 року з урахуванням інших виплат - матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, зазначених у графі «інші виплати» - згідно довідки міністерства промислової політики України від 15.07.2014 № 01/3-5-46 «Про складові заробітної плати», що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.

Свої вимоги апелянти обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 25.02.2010 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідачем при проведенні розрахунку пенсії не були враховані суми матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких було сплачено страхові внески.

15.07.2014 позивачу було видано Міністерством промислової політики України нову довідку про складові заробітної плати із зазначенням інших виплат (допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, індексації заробітної плати).

16.07.2014 ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва із заявою про включення в заробітну плату, з якої була обчислена пенсія, інших виплат, включених до довідки від про заробітну плату, на що отримала відмову.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача не відповідають вимогам Закону.

Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що інші виплати входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Наведена правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) прийнятих в порядку перегляду судового рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно зі ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що неврахування при обчисленні пенсії позивача інших виплат, з яких сплачено страхові внески, призвели до неправильного розрахунку і нарахування позивачу пенсії, а оскаржувані дії відповідача є протиправними.

При вирішенні спору колегія суддів виходить також і з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, приймаючи до уваги дату подання позивачем до пенсійного органу довідки Міністерства промислової політики України від 15.07.2014, а саме - 16.07.2014, та враховуючи положення статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивача повинен бути здійснений з врахуванням дати подачі нею відповідної заяви - з 01.08.2014 року.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вимог адміністративного позову щодо проведення перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 01.08.2014.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції частково спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права частково невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 167, 183-2, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року скасувати в частині про задоволення вимог адміністративного позову до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2, починаючи з 18.01.2014 по 31.07.2014.

Прийняти в цій частині нову постанову.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 про перерахунок та виплату пенсії за період з 18.01.2014 по 31.07.2014 відмовити.

В іншій частині постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.