Рішення № 41155371, 20.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5907/14 Справа № 434/1719/12 Головуючий у 1 й інстанції - Резніченко М. С. Доповідач - Городнича В.С.Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Білаш І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного банку комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_5 13.03.2007 р., стягнути з відповідачів солідарно на його користь 9375,74 грн. заборгованості, яка склалася станом на 25.06.2012 р., і понесені судові витрати, оскільки ОСОБА_5 отримав кредитні кошти у розмірі 10000 грн. на термін до 13.03.2008 р., однак не повернув їх та не сплатив відсотки за користування кредитом в строки і в порядку, передбачені кредитним договором, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність, оскільки в забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором уклали договори поруки.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2013 року позовні вимоги позивача задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 9375,74 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення з неї заборгованості в сумі 9375 грн. 74 коп. і провадження по справі в цій частині закрити, відмовив позивачу у задоволенні позову до ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 526,527,553,554,611,625, ч. 2 ст. 1054, 1050 ЦК України, а також виходив з наступного.

Судом встановлено, що 13 березня 2007 року відповідно до укладеного з позивачем кредитного договору № 54572 cred ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 10 000 грн. на термін до 13.03.2008 р., а відповідач взяв зобов'язання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами щомісячними платежами.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредиту станом на 25.06.2012 р. ОСОБА_5 заборгував Банку 9375,74 грн.

Встановлено, що за договорами поруки від 13.03.2007 року № 54572 cred-1, укладеного між поручителем ОСОБА_2 і Банком, № 54572 cred-2, укладеного між поручителем ОСОБА_3 і Банком, № 54572 cred-3, укладеного між поручителем ОСОБА_4 і Банком, відповідачі добровільно взяли на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_5, які виникають з умов вищезазначеного кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав повністю, а відповідачі умови кредитного договору та договорів поруки не виконали, тому позов підлягає задоволенню і порука не може бути припинена. Строки та умови виконання договорів поруки сторонами не переглядалися.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, враховуючи наступне.

Як вбачається із актового запису про смерть від 02.05.2009 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер.

Позивач звернувся до суду 26.09.2012 року, вказуючи серед інших співвідповідачів і ОСОБА_5

Ухвалою П'ятихатського районного суду від 15.02.2013 року провадження у справі відносно відповідача ОСОБА_5 закрито у зв'язку зі смертю відповідача.

Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Частиною 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Згідно ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Як вбачається із змісту договорів поруки відповідачі не надавали згоду відповідати за виконання кредитного договору у разі смерті боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Тобто кредитний договір № 54572 cred від 13.03.207 року з 29.04.2009 року втратив силу у зв'язку зі смертю позичальника, а тому зобов'язання відповідачів перед позивачем за цим договором припинилися.

Таким чином, на поручителів може бути покладена відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

Як вбачається з матеріалів справи правонаступники боржника ОСОБА_5 до участі у справі залучені не були, згоди відповідати за будь-якого нового боржника поручителі не надавали, а отже за таких обставин відсутні правові підстави для стягнення боргу за кредитним договором з поручителів.

Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлене без додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2013 року - скасувати.

Відмовити публічному акціонерному банку комерційному банку "ПриватБанк" у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Городнича В.С.

Судді: Варенко О.П.

Лаченкова О.В.