Постанова № 41155120, 30.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/2135/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку Волинської області (далі - позивач, фонд) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач, підприємець) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 3 333,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за позивачем рахується заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності за 2010 рік у розмірі 3 333,58 грн, яку фонд просить суд стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у клопотанні від 30 жовтня 2014 року просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.18).

Відповідач в судове засідання свого представника не направила, заперечення на позовну заяву не подала, не повідомила про причини неявки та не подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за її місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вручена 21 жовтня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302508576120 (а.с.17).

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Оскільки у розглядуваній справі заборгованість зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання виникла протягом 2010 року, тому її стягнення повинно здійснюватися у порядку, який діяв до 01 січня 2011 року, тобто відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36 (далі - Інструкція №36).

За правилами частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до пункту 5.8 Інструкції №36, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Враховуючи ту обставину, що позивач просить суд стягнути недоїмку зі сплати страхових внесків за 2010 рік, тому на розглядувані правовідносини не поширюються строки звернення до суду.

Як слідує з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 23 січня 2003 року зареєстрована як платник страхових внесків у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку Волинської області про що видане страхове свідоцтво НОМЕР_2 (а.с.4).

Підприємець 18 січня 2011 року подала до фонду розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду спеціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік, в якій самостійно визначала суму несплачених страхових внесків у розмірі 3 333,58 грн (а.с.5 рядок 29).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідач суду не надала.

Оскільки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку Волинської області довело наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у розмірі 3 333,58 грн, тому суд дійшов висновку, що вказану заборгованість слід стягнути, а позовні вимоги задовольнити повністю.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 у Волинському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 303440) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Луцьку Волинської області (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд.1, ідентифікаційний код юридичної особи 25910217, р/р 37171400900002 в ГУ ДКС України у Волинській області, МФО 803014) заборгованість зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за 2010 рік у розмірі 3 333,58 грн (три тисячі триста тридцять три гривні п'ятдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович