Ухвала суду № 41153980, 21.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.Справа № 227/1256/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014р. по справі № 227/1256/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради (далі - відповідач) в якому просила суд:

- визнати дії відповідача щодо нарахування та виплаті позивачу в період з 21.10.2013 року по 21.03.2014 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розміру меншому ніж прожиткового мінімуму для дітей до 6 років - неправомірними;

- зобов'язати відповідача здійснити з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за донькою (донька ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку, за період з 21 жовтня 2013 року по 21 березня 2014 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» по день розгляду справи у суді.

- зобов'язати відповідача призначити позивачу, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 1 квітня 2014 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням щомісяця, року, підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплат.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу позивачу в період з 21.10.2013 року по 21.03.2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років - визнано неправомірними.

Зобов'язано відповідача здійснити з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату позивачу, щомісячної грошової допомоги по догляду за донькою (донька ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, за період з 21 жовтня 2013 року по 21 березня 2014 року включно, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійки).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просив скасувати постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач по справі є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1.

Позивач по справі перебуває на обліку у відповідача як застрахована особа.

Відповідачем по справі було призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 - річного віку 24.04.2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

З квітня 2012 року позивач по справі отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130, 00 грн., що підтверджується довідкою про отримання допомоги №563 від 17.03.2014 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі має право на перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 21.10.2013 року по 21.03.2014 року, виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), в редакції яка діяла на час призначення позивачу допомоги, при народженні дитини, повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

Також, колегія суддів зазначає, що до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому, колегія судів вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року № Ю-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811 -XII.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-ІІІ на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законами України Про державний бюджет України на 2013, 2014 рік не встановлювалось на 2013, 2014 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги.

Аналізуючи вищенаведене, колегія судів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати позивачу допомоги за період з 21.10.2013 року по 21.03.2014 року, як особі застрахованій у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2014р. по справі № 227/1256/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.