Ухвала суду № 41150561, 15.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 жовтня 2014 року Справа № 911/2424/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЧеркащенка М.М.,суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Плазма"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 03.07.2014у справі№ 911/2424/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плазма"до:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Інвест Фонд",провитребування майна, визнання права власності та визнання недійсним правочину,та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Плазма"провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.01.2014 у справі № 911/2424/13 позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" задоволено в повному обсязі; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" адміністративно-складський комплекс; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма" право власності на адміністративно-складський комплекс; визнано недійсним договір іпотеки від 05.06.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Стайл Груп" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Інвест Фонд", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" про визнання права власності на спірне майно відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 рішення господарського суду Київської області від 21.01.2014 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено повністю Товариству з обмеженою відповідальністю "Плазма" у задоволенні первісного позову; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" право власності на об'єкти нерухомого майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2014 у справі № 911/2424/13, в якій просить указану постанову скасувати і передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2014 у справі № 11/62-10, від 03.06.2014 у справі № 923/1485/13, від 03.07.2014 у справі № 905/6964/13, від 04.03.2014 у справі № 5011-48/2397-2012, від 11.03.2014 у справі № 910/6055/13, від 26.11.2013 у справі № 17/58/2012/5003, від 12.03.2012 у справі № 37/218, від 26.10.2011 у справі № 23/8/2011, від 27.07.2011 у справі № 39/27, від 12.03.2013 у справі № 40/186пд мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 03.07.2014 у справі № 911/2424/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" про витребування майна, визнання на нього права власності та визнання недійсним договору іпотеки і наявності підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом обставин справи про те, що: обставини, встановлені судами в інших господарських справах не мають преюдиціального значення при вирішенні спору у даній справі, оскільки не відповідають вимогам статті 35 ГПК України, зокрема, щодо складу сторін у справах; Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Стайл Груп" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік") набуло право власності на спірне майно в порядку встановленому чинним законодавством, що виключає можливість витребування у нього спірного майна; прилюдні торги з реалізації спірного майна не були визнанні такими, що проведені з порушеннями.

Водночас у постанові від 03.06.2014 у справі № 923/1485/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння нежитлових приміщень, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що спірне майно вибуло з володіння власника не з його волі, а за підробним судовим рішенням на користь іншої особи.

У постанові від 04.03.2014 у справі № 5011-48/2397-2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про несплату відповідачем у встановлені законодавством та договором строки вартості спірного приміщення.

У постанові від 26.11.2013 у справі № 17/58/2012/5003 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання права власності позивача на частку в статутному капіталі та визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної частки, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що позивач 25.05.2012 набув право власності на частку статутного капіталу товариства, а перший відповідач, в свою чергу, 27.06.2012 продав другому відповідачу корпоративні права, які на день укладення спірного договору йому не належали, у зв'язку з чим спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановами Вищого господарського суду України від 14.01.2014 у справі № 11/62-10 та від 12.03.2013 у справі № 40/186пд, на які посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2014 у справі № 905/6964/13, від 11.03.2014 у справі № 910/6055/13, від 12.03.2012 у справі № 37/218, від 26.10.2011 у справі № 23/8/2011, від 27.07.2011 у справі № 39/27 не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з огляду на відмінність предметів і підстав позовів у зазначених справах у порівнянні зі справою, про перегляд постанови в якій подано заяву, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 11116 ГПК України. Так, у справі № 911/2424/13 заявлено первісний позов про витребування майна, визнання на нього права власності та визнання недійсним правочину, та зустрічний позов про визнання права власності, тоді як у справі № 905/6964/13 предметом спору є звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, у справі № 910/6055/13 - визнання недійсними рішень загальних зборів, змін до статуту та зобов'язання внести записи до Єдиного державного реєстру, у справі № 37/218 - стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів, у справі № 23/8/2011 - стягнення заборгованості з орендної плати, у справі № 39/27 - стягнення заборгованості за простими векселями.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Плазма" у допуску справи № 911/2424/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Черкащенко Судді І. Вовк Б. Грек В. Селіваненко Л. Стратієнко