Постанова № 41150560, 29.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 20/5005/746/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого, суддіОстапенка М. І.суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2014 рокуу справі№ 20/5005/746/2012за позовомприватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей"до- відділу державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції; - товарної біржі "Біржа нерухомості "ДААТ"; - товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Укрспецторг"; - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівОСОБА_4; публічне акціонерне товариство "Альфа Банк"про за участю представ-ників позивача: відповідачів: 3-іх осіб:визнання договорів недійсними ОСОБА_6 не з'явилися ОСОБА_7ВСТАНОВИВ:

24.01.2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсними договорів про реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах від 03.12.2002 р. та від 15.01.2003 р. № 4-17/210, укладених між відділом ДВС Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та, відповідно, товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ", ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", а також протоколу №1 проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" від 19.12.2002 р., акту від 19.12.2002 р., складеного відділом ДВС Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу про проведення прилюдних торгів №1 від 31.01.2003 р., акту прилюдних торгів від 31.01.2003 р.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 р. ( суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. (головуючий -Чимбар Л.В., судді -Антонік С.Г., Чоха Л.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 р. скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Визнано недійсними:

- договір від 03.12.2002 року між відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах -виробничого приміщення по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську ;

- протокол №1 проведення прилюдних торгів про продаж арештованого майна товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" від 19.12.2002 року виробничого приміщення літера А-2 , площа 1193 м2 площа забудови 709,09м2;

- акт від 19.12.2002 року, складений відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції, про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна;

- договір № 4-17/210 від 15.01.2003 року, укладений між відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", про реалізацію сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по АДРЕСА_1, м. Дніпропетровськ,

- протокол №1 від 31.01.2003року про проведення прилюдних торгів сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по АДРЕСА_1, м. Дніпропетровськ,

- акт прилюдних торгів від 31.01.2003 року, затверджений відділом ДВС Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції, по реалізації сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по АДРЕСА_1, м. Дніпропетровськ.

В касаційній скарзі 3-я особа ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р., залишивши в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 р.

Заслухавши пояснення представників позивача, 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено господарськими судами, позивач звернувся з позовною заявою визнання недійсним договору, укладеного 03.12.2002р. між відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах - виробничого приміщення по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську; протоколу №1 проведення прилюдних торгів про продажу арештованого майна товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ" від 19.12.2002 р. виробничого приміщення літера А-2 , площа 1193 кв.м., площа надбудови 709,09кв.м.; акту від 19.12.2002 р., складеного відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції про проведення прилюдних торгів реалізації арештованого майна, договору № 4-17/210 від 15.01.2003р. укладеного між відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", про реалізацію сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по АДРЕСА_1, в м. Дніпропетровську, протоколу №1 від 31.01.2003р. про проведення прилюдних торгів сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по АДРЕСА_1, м. Дніпропетровськ, акту прилюдних торгів від 31.01.2003р. затвердженого відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції по реалізації сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по АДРЕСА_1, м. Дніпропетровськ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що конкуренти з участю державної виконавчої служби позбавили шляхом злочину директора та засновника ПНВП фірми "Алтей" права власності, щодо господарського використання свого майна та права участі в управлінні приватним підприємством.

На час виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області про стягнення боргу з підприємства на користь кредитора у сумі п'ятдесят тисяч гривень, державним виконавцем було допущено порушення і дії державного виконавця були оскаржені до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Приватне науково-виробниче підприємство фірма "Алтей", код ЄДРПОУ -19430909, було зареєстровано 14.02.1993р., засновником та керівником фірми є ОСОБА_8 (стор. 18-20).

Відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна які належать юридичним особам, яке видано 01.04.1999р., БТІ м. Дніпропетровська за приватним науково-виробничим підприємством фірма "Алтей" було зареєстровано виробничі будівлі літ А-2 з підвалом , сараї літ Б,Ж. за адресою. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

В грудні 2002 р. - січні 2003р. зазначене майно було реалізоване з прилюдних торгів державною виконавчою службою Індустріального району м. Дніпропетровська.

26.05.2003р. спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів /ВАС № 623685, реєстр № 6036 від 24.12.2002р / посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Зараз власником виробничої будівлі літ А-2 з підвалом, сараїв літ Б, Ж. за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 відповідно договору купівлі-продажу /ВЕО №580905 реєстр 4107/27.04.2007р. /посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10:рішення суду (б/н) від 26.10.2007р) є ОСОБА_4, яка 17.12.2007р. уклала з ЗАТ "Альфа-Банк"було договір іпотеки № SMERS00411/2 щодо нерухомого майна - виробничої будівлі літ. А-2 , сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

Рішенням Верховного Суду України) від 05.04.06 касаційна скарга ОСОБА_6 була задоволена частково. Позов ОСОБА_6 до державної виконавчої служби Індустріального районного управління юстиції м. Дніпропетровська, ВАТ "Алеко-Сервіс", ОСОБА_11 про звільнення майна з-під арешту, визнання договору про реалізацію статутного фонду недійсним задоволено частково. Виключено з акту опису й арешту від 01.02.2002 року, складеного державним виконавцем Індустріального районного управління юстиції м. Дніпропетровська статутний фонд ПНВПФ "Алтей", та визнано недійсним договір про реалізацію арештованого майна від 11.02.2002 року, укладеного ВАТ "Алеко-Сервіс " і ОСОБА_11

Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.10.2008 р. у справі за № 1-346/08, який вступив в законну силу 04.11.2008 р. (а.с.8-10,т.1) колишній державний виконавець Беленко Ю.В. був визнаний винний у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, саме у зв'язку порушеннями вимог Закону України "Про виконавче провадження", допущеними ним в ході виконавчих дій з реалізації спірного майна.

У 2010 р. позивач та його учасник ОСОБА_6 звернулися до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з позовними вимогами, серед яких були і аналогічні цьому позову.

Рішенням суду від 30.06.2010 р. позов було частково задоволено і спірні правочини визнані недійсними (а.с. 11-13,т.1), проте рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 р. рішення місцевого суду в цій частині було скасовано і провадження закрите у зв'язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.14-17,т.1).

Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2008р. визнано незаконними дії державного виконавця Беленка Ю.В. з поновлення виконавчого провадження та реалізації з прилюдних торгів частини майна, належного приватному НВП фірмі "Алтей" (виробниче приміщення, сарай-Б, сарай-Ж, ангар-В, огорожа-4, що знаходяться по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську), то апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що дії державного виконавця є такими, що вчинені особою, без необхідного обсягу цивільної дієздатності, що суперечить приписам ч.2 ст. 203 ЦК України, адже вони вчинялися під час розгляду позовної заяви про виключення майна з акту опису і арешту, що відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" було підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження до вирішення позову по суті.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог п.3.11 Тимчасового положення стягувач та боржник не були повідомлені про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а висновок місцевого господарського суду про те, що вказане порушення жодним чином не вказує на порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є безпідставним, оскільки вищевказаним вироком суду було встановлено спричинення позивачу внаслідок проведення цих торгів матеріальної шкоди на суму 121 606 грн.

Також суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. 267 ЦК України визнав поважними причини пропуску позовної давності та захистив порушені права позивача.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення про час і місце розгляду справи ТОВ спеціалізоване підприємство "Укрспецторг" не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки останнє зобов'язане повідомляти суд у випадку зміни адреси під час розгляду справи, а неявка представника вказаної особи не порушує процесуальних прав 3-ї особи ОСОБА_4, повноважний представник якої був присутній в судовому засіданні.

Що стосується способу оскарження дій державного виконавця, то в даному випадку вони були оскаржені в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Доводи щодо неповажності причин пропуску позовної давності є фактично переоцінкою доказів у справі і не спростовують обгрунтованих посилань апеляційного господарського суду на обставини, що підтверджують поважність цих причин.

А посилання на відсутність підстав переривання позовної давності є недоречним, оскільки це питання не розглядалося судом.

Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2014 року у справі за № 20/5005/746/2012 - без змін.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко