Рішення № 41145821, 17.10.2014, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/499/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

17 жовтня 2014 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчук О. В. секретаря судових засідань Нікітчиної Л.М. , з участю позивачів ОСОБА_2,ОСОБА_3,представника позивачів ОСОБА_4., відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначили, що 14.01.2010 року ОСОБА_3 купив у відповідачки належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки біля цього будинку, а саме: 0,25 га для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, та 0,1470 га для ведення особистого селянського господарства. Позивачі звернулися до суду спільно, оскільки ОСОБА_3 до даного часу є власником житлового будинку та земельних ділянок, згідно правовстановлюючих документів, а ОСОБА_2, сплатила ОСОБА_3 вартість житлового будинку та земельних ділянок та користується зазначеним майном без оформлення договору купівлі-продажу. Відповідачка ОСОБА_5 незаконно користується земельною ділянкою площею 0,23 га, яка належить ОСОБА_3 Позивачі мали намір засіяти земельну ділянку, яку використовує відповідачка, озимою пшеницею, та від її продажу отримати вигоду в сумі 634,80 грн.

Просять суд винести рішення, яким зобов'язати відповідачку усунути створені їм перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,23 га, шляхом заборони використовувати цю земельну ділянку для власних потреб та стягути з відповідачки понесені ними матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 634 грн.80 коп.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 вимоги позову підтримали з підстав зазначених у ньому.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 позов не визнали та пояснили, що земельна ділянка площею 0.23 га, яку використовує відповідачка не входить до складу земельної ділянки позивача ОСОБА_3, що підтверджується довідкою виданою відділом держземагенства у Баранівському районі і тому вимоги позову є безпідставними.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку

від 14 січня 2010 року позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (а.с.45).

В судовому засіданні також встановлено, що згідно договорів купівлі -продажу земельних ділянок від 14 січня 2010 року, відповідачка ОСОБА_5 продала позивачу ОСОБА_3 дві земельні ділянки. а саме: площею 0.2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та 0,1470 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копіями договорів (а.с.48-49).

Відповідно до норми ст.125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.13 договорів купівлі-продажу земельних ділянок, право власності на земельну ділянку виникає у покупця після одержання ним Державного акту на право на земельну ділянку. До цього продавець несе повну відповідальність за використання земельної ділянки відповідно до умов її надання і здійснення комплексу заходів щодо охорони землі. Такий порядок реєстрації земельних ділянок був передбачений на час укладання зазначених договорів, але позивач ОСОБА_3 у 2010 році не провів державну реєстрації куплених земель.

Згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи видана відділом Держземагентством у Баранівському районі від 11.02.2014 року за № 582/04/01-20, видно що позивач ОСОБА_3 у 2014 році звернувся до Державного кадастрового реєстратора, який зазначив, що в реєстрі міститься зареєстровані земельні ділянки на ОСОБА_5, витяги про які видати не можливо, оскільки земельні ділянки із вказаними кадастровими номерами не відповідають їх фактичному місцю розташування (а.с.9).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник не надали суду документи, які б посвідчували б, право позивача на куплені ним у відповідачки земельні ділянки відповідно до норми ст.126 Земельного кодексу України.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні не надала правовстановлюючих документів на земельну ділянку, право на яку вона захищала, тобто не довела наявність у неї права власності чи права користувапння земельною ділянкою, без чого у неї не може виникнути прво на негаторний позов щодо захисту неіснуючого права.

Виходячи з вище викладеного, суд відмовляє позивачам у зазначеному позові за безпідставністю позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11.60, 88,213-215,218, ЦПК України, ст.ст.386,391,1166 ЦК України, ст.ст.125,126 Земельного Кодексу України, суд

Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Васильчук

Суддя: О. В. Васильчук