Рішення № 4114428, 30.09.2008, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа № 22ц-1971 ф/2008

Головуючий в першій інстанції

суддя Морозова Л.М.

суддя-доповідач Моісеєнко Т.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді Моісеєнко Т.І.,

суддів: ІщенкаВ.І.,

Авраміді Т.С. ,

при секретарі Долгополовій Є.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Судацької міської ради АРК, 3 особи - виконавчий комітет Судацької міської ради, Судацьке міське управління земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2004 року прокурор м. Судака в інтересах Судацької міської Ради звернувся в суді з позовом до ОСОБА_2, 3 особа Судацьке міське управління земельних ресурсів, про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0654 га від 05.12.2000 року НОМЕР_1, виданогоОСОБА_2недійсним в частині надання додатково в його користування земельної ділянки розміром 0, 0063 га. Прокурор також просив зобов'яза ги Судацьке міське управління земельних ресурсів внести виправлення у вказаний Державний акг на право власності на землю і зобов'язати ОСОБА_2 звільнити вказану земельну ділянку площею 0, 0063 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1

ОСОБА_2. звернувся в суді з зустрічним позовом про скасування рішення виконавчої о комітету Судацької міської ради №182 від 01.06.2002 року, яким було скасоване рішення виконкому Судацької міської ради №558 від 29.11.2000 року « Про додаткове надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 0063 га для індивідуального житлового будівництва».

ОСОБА_1 звернулась в суді з позовом до ОСОБА_2, Судацької міської ради. З особи -виконком Судацької міської ради та Судацьке міське управління земельних ресурсів про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, виданогоОСОБА_2 05.12.2000 року, про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме квартирою АДРЕСА_1

Вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що ОСОБА_2. неправомірно займа земельну ділянку площею 0, 0063 га, розташовану біля будинку АДРЕСА_1встановив на вказаній земельній ділянці ємкість для води, відбудував цегляну будівлю, зробив огорожу з сітки - рабиці , чим перешкоджає проїзду мащин швидкої допомоги, пожежної

служби до належної їй квартири. ОСОБА_1 також вважає, що вказані споруди відбудовані на місті громадського проїзду, вона не має можливості привезти собі дрова та вугілля для опалення взимку. Просила зобов'язати відповідача ОСОБА_2 знести самовільно відбудовані споруди за власний рахунок і звільнити проїзд загального користування до належної їй квартири, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Судацького міського суду від 30.03.2006 року позовні вимоги прокурора м. Судаку були залишені без розгляду в зв'язку з неодноразовою неявкою прокурора за викликом суду.

Ухвалою Судацького міського суду від 25.06.2007 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 було закрите на підставі того, що вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Судацької міської ради №182 від 01.06.2002 року мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Рішенням Судацького міського суду від 07.07.2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Судацької міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні власністю було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 однак не має у власності земельної ділянки, не є співвласницею землі і користувачем земельної ділянки, в зв'язку з чим не може заявляти вимоги про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 у 2000 році. Суд також дійшов висновку про те, що будь-яких перешкод у користуванні квартироюАДРЕСА_1ОСОБА_2. не чинить, в зв'язку з чим не має підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про знесення встановленої на земельній ділянці по АДРЕСА_1 металевої ємкості для води, будівлі із цегли та сітки - рабиці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення її позовних вимог.

На думку апелянта суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2. правомірно користується земельною ділянкою площею 3, 0 х 15, 5 кв. м ( 0, 0063 га), яка входить у домоволодіннАДРЕСА_1 оскільки вказана земельна ділянка є зоною загального користування, проїздом до житлового будинку АДРЕСА_1та до його господарських споруд. Зазначені обставини визначені в рішенні міжвідомчої комісії виконкому Судацької міської ради, висновку судово- технічної експертизи №1839, а також рішенні виконкому Судацької міської ради №182 від 01.06.2002 року, яким було скасоване раніше прийняте рішення виконкому про надання спірної земельної ділянки у користування ОСОБА_2

Апелянт також вважає необгрунтованими висновки суду про те, що цегляна будівля, ємкість для води та огорожа з сітки рабиці, встановлені на спірній земельній ділянці, не перешкоджають їй у користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1 Вказана квартира з пічним опаленням, для чого необхідно привозити вугілля, дрова, однак автомашина не може проїхати на територію домоволодіння №5, до його господарських споруд, оскільки проїзд зайнятий спорудами, відбудованими ОСОБА_2 На думку апелянта, на територію домоволодіння АДРЕСА_1 не може проїхати автомашина швидкої медичної допомоги, пожежної безпеки, комунальної служби для очистки вбиральні, що створює перешкоди у користуванні власністю, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, в межах позовних вимог, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.ОСОБА_2. є власником домоволодіння АДРЕСА_1Під забудівлю вказаного будинку ОСОБА_2 наказом Судацького ефіромаслічного радгосп-заводу «Долина роз» №36 від 14.07.1992 року була надана земельна ділянка площею 500 кв.м (а.с. 49). Рішенням виконкому Судацької міської ради №259 від 26.08.1992 року було надано дозвіл на розробку проекту і будівництво двох одноквартирних будинків по АДРЕСА_1 Судацькому ефіромаслічного радгосп-заводу «Долина роз» на ділянках площею 0, 05 га, одна з яких була надана ОСОБА_2 (а.с. 50).

З акту встановлення меж земельної ділянки в натурі і розташування будівель від 26.08.1992 року вбачається, що площа земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 складала 550 кв.м. (а.с. 51-55).

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням виконкому Судацької міської ради №558 від 29.11.2000 року був затверджений паспорт земельної ділянки ОСОБА_2 за адресоюАДРЕСА_1і додатково передано в його приватну власність земельну ділянку площею 0, 0063 га, загальна площа земельної ділянки, що передана в приватну власність ОСОБА_2 для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку була визначена в розмірі 0, 0654 га. На підставі вказаного рішення виконкому ОСОБА_2 05.грудня 2000 року був виданий державний акт на право власності на землю НОМЕР_2 (а.с. 5, 6)

Судом встановлено, що з 1995 року існував спір про право користування землями загального користування між мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, який на місті проїзду загального користування, а саме місці проїзду до споруд, належних ОСОБА_1, самочинно встановив сітку - рабицю, бесідку, та складував будівельні матеріали. Зазначені обставини були предметом розгляду міжвідомчої комісії виконкому Судацької міської ради, та узгоджувальної комісії по спірним питанням суміжних землекористувачів Судацької міської ради, які 11.01.1997 року та 22.05.1997 року дійшли висновку про те, що ОСОБА_2. зобов'язаний звільнити проїзд, який є зоною загального користування, а також було вирішено притягнути його до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки( (а.с. 118, 182, 186)

Республіканський комітет по земельних ресурсах в період 2001-2002 року розглядав питання про правомірність надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки на підставі « паспорта земельної ділянки». 12.04.2001 року та 23.07.2001 року комітетом було направлено подання на адресу Судацької міській раді про скасування рішення виконкому №558 від 29.11.2000 року, як не відповідного вимогам закону. (а.с. 119, 120).

З відомостей, наданих відділом архітектури та містобудування Судацької міської ради вбачається, що проектом детального планування кварталу індивідуальної житлової забудови «Долина роз» був передбачений впродовж домоволодіння АДРЕСА_1тупиковий проїзд до існувавший раніше житлової забудови (АДРЕСА_1), що підтверджено рішенням виконкому №183 від 13.05.1988 року (а.с. 180-181, 192-193)

В серпні 2004 року начальник СГПЧ-33 м. Судаку зробив висновок про те, що ОСОБА_2 порушені вимоги  ст. . 10 Закону України « Про пожежну безпеку», а саме відбудована кам'яна будівля без узгодження з Державним пожежним наглядом (а.с. 68-70).

На підставі зазначених документів, рішенням виконкому Судацької міської ради від 21.06.2002 року №182, із змінами, внесеними у нього рішенням виконкому №193 від 29.04.2004 року, було скасоване рішення виконкому Судацької міської ради №558 від 29.11.2000 року «Про додаткову передачу громадянину ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва» (а.с. 4, 188) .

Розглядая справу, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув і дійшов необгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не має правових підстав оскаржувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 05.12.2000 року.Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 з пічним опаленням, до складу якої входять 1\2 частка веранди літ «а5» та сарай літ.»Д» , проїзд до якого перекритий будівлями ОСОБА_2, відбудованими на проїзді загального використання. її право користування власністю є порушеним, (а.с. 190, 192-193, 194, 205-206)

За такими обставинами, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, відповідно до ст. 48-50 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, і на підставі ст. 391 ЦК України ( в редакції з 01.01.2004 року) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1, належної їй на праві власності, шляхом визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 05.12.2000 року, та шляхом знесення ємкості для води., цегляної будівлі та сітки - рабиці з земельної ділянки, що є проїздом загального користування відповідно до проекту кварталу індивідуальної садибної забудови в районі вул. Ароматної м. Судаку ( а.с. 192, 193).

Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2. не чинить ніяких перешкод ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1, спростовуються матеріалами справи і висновками судової технічної експертизи №1839 від 10.02.2007 року, відповідно до яких частина земельної ділянки розміром 3, 0 х 15, 5м, яка входить в домоволодіння АДРЕСА_1, є частиною тупикового проїзду до житлового будинку №5 і господарським спорудам мешканців будинку №5. Розміщені на вказаній земельній ділянці металева ємкість для води і господарська споруда із цеглини, а також огорожа з сітки, рабиці, перешкоджають под.їзду до житлового будинку №5 і господарським спорудам мешканців квартири АДРЕСА_1 Зазначені металева ємкість для; води та споруда із цеглини, належні власнику домоволодіння №5 аОСОБА_2не відповідають будівельним нормам і правилам: п.1.3.3 ВСН 612-89, й.3.14 і п.3.22 ДБН 360-92, п.7.27 ДБН 360-92, п.2 додатку №3.1 ( обов'язкового) «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92 (а.с. 219-225).

За такими обставинами, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі , оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вирішуя питання про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 05.12.2000 року на підставі рішення виконкому Судацької міської ради №558 від 29.11.2000 року, колегія суддів виходить з того, що при порушенні встановленого порядку надання земельної ділянки або його частки, або порушення законних прав і інтересів інших осіб при наданні земельної ділянки або його частки, вказаний державний акт підлягає визнанню недійсним в повному обсязі. Суд не вправі розробляти нову документацію, уточнювати межі і місце розташування земельної ділянки, залишаємого у власності або користуванні особи. Експертні висновки також не можуть бути доказом встановлення нових меж для видачі державного акту, оскільки експерт не має необхідної компетенції і повноважень при вирішенні питань підготовки і затвердження проекту відводу земельної ділянки в іншому розмірі, винесення меж в натурі ( на місцевості) з встановленням межових знаків, видачі другого державного акту або внесення в нього змін.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 303, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314 ЦПК України, колегія судців судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю -задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданий для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 05 грудня 2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Судацької міської

ради №558 від 29.11.2000 року на ім'я ОСОБА_2на земельну ділянку площею 0, 0654 га.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести зведену біля будинку АДРЕСА_1господарчу будівлю із цегли, металеву ємкість для води, сітку рабицю і звільнити проїзд загального користування до житлового будинку АДРЕСА_1, його будівель та споруд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз ( р\р №35224001000218, ОКПО 26225794, банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач КримНДІСЕ) витрати , пов'язані з проведенням судової технічної експертизи, в розмірі 571 грв.52 коп.

Стягнути і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати , пов'язані з проведенням судової технічної експертизи, в розмірі 392 грв.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.