Постанова № 41143925, 07.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 804/14227/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом, в якому просив: стягнути з відповідача витрати на виплату і доставку пенсії громадянам за настанням нещасного випадку у яких сталося на території колишнього СРСР та країн СНД за червень 2014 року у сумі 751,19 грн.; та витрати на виплату і доставку пенсії які на момент втрати годувальника не були на їх утриманні, а згодом стратили джерело засобів до існування за червень 2014 року у сумі 703,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою ППФУ та ПФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 р. № 5-5/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які вчинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів. В порушення зазначеного Порядку відповідачем не прийнята до заліку та не відшкодована сума в розмірі 1 454,86 грн.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач надав до суду клопотання, в якому просив подальший розгляд справи проводити за відсутності його представника в порядку письмового провадження.

Відповідач свого представника в судове засідання також не направив, про день та час його проведення був повідомлений належним чином.

В своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач зазначив, що вимога позивача про стягнення з Відділення фонду коштів, виплата яких не передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - безпідставна, оскільки Пенсійним фондом не надано доказів, - актів МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті потерпілих з нещасним випадком або професійним захворюванням, не надано доказів знаходження потерпілого на утриманні померлого, на момент смерті останнього.

Разом із цим порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 не встановлює права та обов'язки по взаєморозрахункам, а встановлює процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, котрі будуть використані Фондами позивача та відповідача, при взаєморозрахунках. Крім того, для проведення відшкодування будь-яких виплат відповідач, відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які вчинили втрату працездатності», в обґрунтування понесених витрат повинен мати акт розслідування та інші документи, як підставу для призначення і проведення виплат, дані документи у відділення відсутні. Таким чином, витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на централізованому рівні. Тому звернувшись до суду з даним позовом Управління Пенсійного Фонду в Саксаганському районі м.Кривого Рогу не є тією особою, якій належить право вимоги. Відповідно і ВВД ФССНВ м.Кривого Рогу не є тією особою, яка повинна відповідати за адміністративним позовом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області суми пенсії за червень 2014 року, виплачені Управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_1 в сумі 150 грн., ОСОБА_2 в сумі 150 грн., ОСОБА_3 в сумі 150 грн., ОСОБА_4 в сумі 151,19 грн., ОСОБА_5 в сумі 150 грн., ОСОБА_6 в сумі 102,48 грн., ОСОБА_7 в сумі 151,19 грн., ОСОБА_8 в сумі 150 грн., ОСОБА_9 в сумі 150 грн., ОСОБА_10 в сумі 150 грн., до заліку не прийняті і не відшкодовані відповідачем

Розв'язуючи спір, суд відмічає, що види загальнообов'язкового державного соціального страхування, принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. №16/98-ВР.

Відповідно до ст.1 Основ загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Основи виділяють такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України (ст.4).

Положеннями ст.25 Основ визначено, що зокрема, за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

На реалізацію положень Основ виданий Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Згідно з п.5 ч.1 ст.24 даного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений ст.21 Закону.

Зі змісту вказаного Закону та також зі змісту Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 відповідно до Законів «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення», вбачається, що відшкодуванню підлягають такі суми:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

За матеріалами справи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким позивач в червні 2014 року здійснював виплату пенсії потерпілим на території колишнього СРСР та СНД, що сформували спірну суму заборгованості. Загальна сума виплат пенсій разом за вказаний період дорівнює 751,19 грн. та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яким позивач в червні 2014 року здійснював виплату пенсії за втратою годувальника. Загальна сума виплат пенсій разом за вказаний період дорівнює 703,67 грн.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Наведеним положенням кореспондують положення ч.2 ст.24 цього Закону, відповідно до яких - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що у спірних відносинах позивач правомірно звернувся до відповідача щодо відшкодування понесених ним втрат відносно зазначених вище осіб в сумі 751,19 грн. щодо відшкодування пенсії потерпілим на території колишнього СРСР та СНД, та витрат відносно зазначених вище осіб в сумі 703,68 грн. щодо відшкодування витрат на виплату пенсій за втратою годувальника, адже страховиком, який має виплачувати пенсію потерпілим на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами управлінням пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності у нього документів, таких як акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновків МСЕК про ступень втрати професійної працездатності застрахованого, а тому підстави для відшкодування страхових виплат не має. Перелічені документи визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» як обов'язкові при розгляді Фондом справ про страхові виплати на підставі заяв потерпілої або заінтересованої особи та прийняті відповідного рішення щодо призначення виплат. Надання таких документів під час вирішення питання щодо відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах розташованих на території країн колишнього СРСР, чинним законодавством не передбачено.

За викладених обставин суд робить висновок, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 454,86 грн. (751,19 грн. + 703,67 грн.), є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 454,86 грн., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі витрати на виплату і доставку пенсії громадянам за настанням нещасного випадку у яких сталося на території колишнього СРСР та країн СНД за червень 2014 року у сумі 751,19 грн. /сімсот п'ятдесят одну гривню дев'ятнадцять копійок/.

Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі витрати на виплату і доставку пенсії які на момент втрати годувальника не були на їх утриманні, а згодом стратили джерело засобів до існування за червень 2014 року у сумі 703,67 грн. /сімсот три гривні шістдесят сім копійок/.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.