Рішення № 41143362, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19860/14 20.10.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поезія»

до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про стягнення 69 701,31 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Крижановський М.В. - представник за довіреністю;

Від відповідача: Русскіна О.В. - представник за довіреністю;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача неустойки у вигляді подвійної плати за користування об'єктом суборенди за період з 06.07.2014 по 31.07.2014 в розмірі 63 587,16 грн., заборгованість по оплаті суборенди за період з 01.07.2014 по 05.07.2014 в розмірі 6 114,15 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 було порушено провадження у справі № 910/19860/14, розгляд справи було призначено на 06.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 розгляд справи відкладено до 20.10.2014.

20.10.2014 позивачем через канцелярію суду подано письмову заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, в якій позивач відмовився від позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті суборенди за період з 01.07.2014 по 05.07.2014 в розмірі 6 114,15 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

В судовому засіданні 20.10.2014 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і прийнято вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог, і відповідно, розгляд справи здійснюється з урахуванням нової ціни позову, визначеної позивачем - 65 587,16 грн.

В судовому засіданні 20.10.2014 представник позивача заявлені вимоги (з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог) підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що укладений між сторонами договір суборенди № 1 від 30.11.2013 було достроково розірвано в односторонньому порядку за ініціативою відповідача з 05.07.2014. Проте, в період з 06.07.2014 по 31.07.2014 відповідач продовжував користуватися об'єктом суборенди, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок перед позивачем по сплаті неустойки у вигляді подвійної плати за користування об'єктом суборенди за період з 06.07.2014 по 31.07.014 в розмірі 63 587,16 грн. Нормативно в обґрунтування позову позивач посилався на приписи ч. 2 ст. 785, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2014 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування заперечень у письмовому відзиві на позов вказував на те, що заява про дострокове розірвання договору суборенди № 1 від 30.11.2013 була надіслана відповідачем позивачу разом з актом приймання - передачі майна, були отримані позивачем 05.07.2014. Проте, позивачем не було підписано акт приймання - передачі об'єкта з суборенди у зв'язку з незадоволенням його технічного стану. Відповідач наголошує, що датою повернення об'єкта з суборенди є 05.07.2014 і саме з цієї дати обов'язок відповідача по сплаті орендних платежів є припиненим. Відмова позивача від підписання акту приймання - передачі об'єкта з суборенди - не є підставою покладення на відповідача відповідальності у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом суборенди за період з 06.07.2014 по 31.07.014 в сумі 63 587,16 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2013 між позивачем - ТОВ «Поезія», як орендарем, та відповідачем - ПАТ «Дельта Банк», як суборендарем, укладено договір суборенди № 1 (далі - договір суборенди № 1 від 30.11.2013), згідно умов якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення 1 поверху, а саме: XVIII - площею 39,6 кв.м., XVIIIa - площею 11,9 кв.м., XVIIIб - площеб 3,2 кв.м., XVIIIв - 2,2 кв.м., XVIII г - площею 7,5 кв.м., XVIIIд - площею 1,8 кв.м., XVIIIе - площею 3,3 кв.м., XVIIIж - площею 3,4 кв.м. і літ. А-8 загальною площею 72,9 кв.м. (далі - об'єкт суборенди), розташованого у будівлі за адресою: м.Харків, вул.. Гоголя, 2а (п. 1.1).

Умовами договору суборенди № 1 від 30.11.2013 сторони узгодили, що орендар передає об'єкт суборенди суборендарю не пізніше 5 робочих днів з дати укладання цього договору за актом приймання - передачі (п. 2.1), об'єкт суборенди повертається орендарю суборендарем по акту приймання - передачі в день закінчення строку дії договору або в разі дострокового припинення дії договору в день припинення строку дії договору; об'єкт суборенди вважається фактично повернутим та переданим орендарю з моменту підписання акт приймання - передачі об'єкта суборенди; в цей момент суборендар передає орендарю ключі від об'єкту та інше майно, яке передавалося разом з об'єктом суборенди; в акті приймання - передачі об'єкта суборенди зазначається технічний стан об'єкта суборенди, характеристика об'єкта суборенди на момент його повернення орендарю (п. 2.3).

Пунктом 2.4 договору суборенди № 1 від 30.11.2013 встановлено, що обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт іншій стороні договору.

Згідно пункту 2.5 договору суборенди № 1 від 30.11.2013, у випадку без мотивованого ухиляння орендаря від прийняття об'єкта суборенди з оренди, суборендар має право самостійно скласти акт приймання-передачі об'єкту суборенди, що зазначений в п. 2.3 цього договору, один екземпляр якого направити орендарю для відома. У такому випадку вважається, що суборендар своєчасно та в повному обсязі виконав свій обов'язок щодо повернення об'єкта суборенди, а орендар - таким, що прийняв об'єкт суборенди з суборенди без будь-яких зауважень та заперечень, з дати направлення акту приймання - передачі об'єкту суборенди орендарю.

Пунктом 3.4.7 договору суборенди № 1 від 30.11.2013 визначено, що суборендар зобов'язаний у випадку припинення строку дії або дострокового розірвання цього договору повернути орендарю об'єкт суборенди у тому ж стані, в якому суборендар його отримав, з урахуванням зроблених невід'ємних поліпшень та нормального фізичного зносу об'єкта суборенди.

Строк суборенди обчислюється з дати підписання сторонами акта приймання - передачі об'єкта суборенди та діє до 31.08.2016 (п. 4.1 договору суборенди № 1 від 30.11.2013).

Розмір суборендної плати за користування об'єктом суборенди в цілому, протягом повного календарного місяця суборенди складає 37 908,00 грн. та плата за користування земельною ділянкою (п. 5.2 договору суборенди № 1 від 30.11.2013).

Пунктом 6.3 договору суборенди № 1 від 30.11.2013 встановлено, що договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку суборендарем за умови надіслання орендарю відповідної письмової заяви про дострокове розірвання цього договору за 30 календарних днів до дати дострокового розірвання цього договору. При цьому, зазначений термін починає свій відлік з моменту отримання орендарем повідомлення від суборендаря про дострокове розірвання цього договору. Датою отримання вважається дата, зазначена отримувачем або на відповідному поштовому повідомленні , або на відповідній накладній , що надається кур'єру , або, у разі безпідставної відмови від прийняття повідомлення та/або зазначення дати отримання, така дата зазначається на повідомленні або на відповідній накладній листоношею або кур'єром.

30.11.2013 між позивачем - ТОВ «Поезія», як орендарем, та відповідачем - ПАТ «Дельта Банк», як суборендарем, було підписано та скріплено печатками обох сторін акт прийманян - передачі приміщення, згідно якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення 1 поверху, а саме: XVIII - площею 39,6 кв.м., XVIIIa - площею 11,9 кв.м., XVIIIб - площеб 3,2 кв.м., XVIIIв - 2,2 кв.м., XVIII г - площею 7,5 кв.м., XVIIIд - площею 1,8 кв.м., XVIIIе - площею 3,3 кв.м., XVIIIж - площею 3,4 кв.м. і літ. А-8 загальною площею 72,9 кв.м. (далі - об'єкт суборенди), розташованого у будівлі за адресою: м.Харків, вул.. Гоголя, 2а.

Як зазначав позивач у позові, до 30.04.2014 відповідач належним чином виконував свої зобов'язання за договором суборенди № 1 від 30.11.2013.

Листом від 30.04.2014 № 2/22-17/5487 відповідач звернувся до позивача з пропозицією зменшити розмір орендної плати з 01.05.2014 до 34 117,20 грн. , на яку позивач погодився, про що надіслав відповідачу лист № 1/19-05 від 19.05.2014. Проте, жодної додаткової угоди щодо зменшення розміру орендної плати між сторонами не укладалось.

Згідно листа відповідача № 2/22-17/6256 від 22.05.2014, адресованого позивачу, відповідач запропонував зменшити розмір орендної плати та встановити її в розмірі 11 324,40 грн./на місяць на період з 01.06.2014 по 31.12.2014 включно. Банк зазначав, що у випадку згоди позивача на зменшення розміру орендної плати ним буде підготовлено додаткову угоду, а у випадку незгоди з запропонованим розміром орендної плати, банк вказував на те, що догові суборенди буде розірвано з 30.06.2014.

Як зазначав позивач у позові, вказаний лист відповідача № 2/22-17/6256 від 22.05.2014 ним було отримано 05.06.2014.

Позивач листом від 22.07.2014 № 1/22-07 , адресованим відповідачу, запропонував відповідачу у відповідності до п. 2.4 договору суборенди № 1 від 30.11.2013 скласти акт приймання - передачі приміщення, а також повернути ключі від нього і усунути пошкодження, заподіяні під час його експлуатації. Також, позивач наголошував на тому, що договір суборенди № 1 від 30.11.2013 станом на 22.07.2014 є таким, що діє.

Позивач листом від 23.07.2014 № 1/23-07 повідомив відповідача про те, що до нього 23.07.2014 надійшов в проект розірвання договору суборенди № 1 від 30.11.2013, а також акти приймання - передавання майна. Проте, об'єкт оренди має недоліки внаслідок діяльності відповідача, у зв'язку з чим позивач надсилає відповідачу угоду про розірвання наведеного договору, а також відповідний акт приймання - передавання.

Відповідач листом від 01.08.2014 № 2/22-17/8412/1 повідомив позивача про те, що він вважає договір суборенди № 1 від 30.11.2013 розірваним з 05.07.2014, а претензії позивача щодо недоліків приміщення - є необґрунтованими. Крім того, в додатку до вказаного листа зазначено акт приймання - передачі відповідачем позивачу об'єкта оренди.

Крім того, позивачем для долучення до матеріалів справи надано акт приймання передачі від 01.08.2014 до договору суборенди № 1 від 30.11.2013, згідно якого суборендарем повернуто, а орендарем прийнято із суборенди частину нежилого приміщення 1 поверху, а саме: XVIII - площею 39,6 кв.м., XVIIIa - площею 11,9 кв.м., XVIIIб - площею 3,2 кв.м., XVIIIв - 2,2 кв.м., XVIII г - площею 7,5 кв.м., XVIIIд - площею 1,8 кв.м., XVIIIе - площею 3,3 кв.м., XVIIIж - площею 3,4 кв.м. і літ. А-8 загальною площею 72,9 кв.м. (далі - об'єкт суборенди), розташованого у будівлі за адресою: м.Харків, вул.. Гоголя, 2а.

У вказаному акті міститься дописка про те, що позивачем вказаний акт підписується з урахуванням зауважень.

Крім того, відповідачем для долучення до матеріалів справи надано засвідчені копії договору - заявки № АП-0000353 від 27.06.2014 та акт здачі прийняття робіт за вказаним договором, згідно яких відповідач замовив у експедиційної компанії перевезення вантажу за маршрутом: м,Харків, вул.. Гоголя, 2-а до м.Київ,вул. Глибочицька, 40.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. (ч. 2). До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3).

Відповідно до ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1).

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, на підставі укладення договору суборенди № 1 від 30.11.2013 виникли правовідносини суборенди, до яких у відповідності з статтею 774 Цивільного кодексу України застосовуються положення про договір найму.

В свою чергу, пунктом 6.3 договору суборенди № 1 від 30.11.2013 сторонами було погоджено умову, згідно якої дія вказаного договору може бути припинена у односторонньому порядку суборендарем (відповідачем) за умови надіслання орендарю (позивачу) відповідної письмової заяви про дострокове розірвання цього договору за 30 календарних днів до дати дострокового розірвання цього договору.

Таким чином, датою розірвання договору суборенди № 1 від 30.11.2013 є 30 календарний день з моменту отримання позивачем від відповідача відповідного повідомлення, яким у даному випадку судом визнається лист відповідача № 2/22-17/6256 від 22.05.2014.

Як встановлено судом, лист відповідача № 2/22-17/6256 від 22.05.2014 було отримано позивачем 05.06.2014, а тому з урахуванням п. 6.3 договору суборенди № 1 від 30.11.2013, наведений договір є розірваним в односторонньому порядку за ініціативи відповідача з 05.07.2014, що сторонами по справі також не заперечувалось, а тому з урахуванням умов п. 2.3 та п. 2.4 договору суборенди № 1 від 30.11.2013, суд дійшов висновку, що внаслідок припинення договору суборенди № 1 від 30.11.2013 з ініціативи відповідача, обов'язок по складанню акта приймання - передачі об'єкта суборенди та передачі його позивачу в момент припинення договору, виник саме у відповідача.

Проте, відповідачем не було виконано свого обов'язку по складанню акту приймання - передавання майна саме в момент припинення договору суборенди № 1 від 30.11.2013, тобто 05.07.2014.

В свою чергу, листом від 01.08.2014 № 2/22-17/8412/1 відповідач повідомив позивача про те, що він вважає договір суборенди № 1 від 30.11.2013 розірваним з 05.07.2014, а претензії позивача щодо недоліків приміщення - є необґрунтованими. Крім того, в додатку до вказаного листа зазначено акт приймання - передачі відповідачем позивачу об'єкта оренди.

Крім того, як встановлено судом, позивачем для долучення до матеріалів справи надано акт приймання передачі від 01.08.2014 до договору суборенди № 1 від 30.11.2013, згідно якого суборендарем повернуто, а орендарем прийнято із суборенди об'єкт суборенди, розташований у будівлі за адресою: м.Харків, вул. Гоголя, 2а. У вказаному акті міститься дописка про те, що позивачем вказаний акт підписується з урахуванням зауважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що згідно приписів п. 2.3 договору суборенди № 1 від 30.11.2013, об'єкт оренди вважається фактично повернутим відповідачем позивачу 01.08.2014 за актом приймання передачі від 01.08.2014 до договору суборенди № 1 від 30.11.2013. Належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України виконання до 01.08.2014 відповідачем свого обов'язку по складанню акта приймання передавання об'єкта з оренди та надання такого акту позивачу - суду станом на момент вирішення спору не надано.

Крім того, не може бути прийнято як доказ звільнення відповідачем орендованого приміщення за договором надані відповідачем копії договору - заявки № АП-0000353 від 27.06.2014 та акту здачі прийняття робіт, оскільки належним і допустим доказом виконання відповідачем свого обов'язку з повернення речі з оренди є саме акт приймання - передавання майна з оренди, а не документи, які підтверджують вивезення відповідачем певного майна з орендованого об'єкта.

Таким чином, в період з 06.07.2014 (оскільки 05.07.2014 договір суборенди № 1 від 30.11.2013 є розірваним в односторонньому порядку за ініціативою відповідача) по 31.07.2014 (оскільки 01.08.2014 об'єкт оренди було повернуто відповідачем позивачу), що складає 26 календарних днів, відповідачем всупереч ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України та умов договору суборенди № 1 від 30.11.2013 не виконувався обов'язок по поверненню об'єкта оренди на користь позивача, що згідно ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України є підставою для застосування до відповідача самостійної майнової відповідальності у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Так, згідно розрахунку суду, сума неустойки, передбаченої ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України, складає: ((37 908,00 грн. (розмір орендної плати на місяць згідно п. 5.2 договору суборенди № 1 від 30.11.2013)/31 (кількість днів у липні)) х 26 (кількість днів прострочення)) х 2 = 63 587,16 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача неустойки, передбаченої ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України, в сумі 63 587,16 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; місцезнаходження: 01133 м.Київ, вул. Щорса,36-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поезія» (код ЄДРПОУ 24138884, місцезнаходження: 61057 м.Харків, вул.. Гоголя, 2-а) неустойку в розмірі 63 587 (шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн.. 16 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.10.2014

Суддя О.М.Спичак