Постанова № 41143196, 20.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 р. Справа № 820/14226/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудконструкція" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. по справі № 820/14226/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудконструкція"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

29.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудконструкція" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області (далі-відповідач) про визнання незаконними дії щодо залишення без розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 09.07.2014 року та зобов'язати здійснити реєстрацію як платником податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову,якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 03.07.2014 року позивач звернувся до відповідача із реєстраційною заявою з метою набуття статусу платника податку на додану вартість на підставі пункту 181.1. статті 181 ПКУкраїни.

09.07.2014 року позивач повторно звернулось з заявою платника податку на додану вартість з метою реєстрації із зміною підстав для реєстрації-стаття 182.1 статті 182 ПК України

Листом відповідача від 09.07.2014 року № 5275/10/20-23-18-02 було повідомлено, що реєстраційна заява платника податку на додану вартість залишена без розгляду в зв'язку із тим, що станом на 09.07.2014 року ще не закінчився термін розгляду попередньо поданої заяви від 03.07.2014 року.

Рішенням відповідача від 10.07.2014 року було відмовлено позивачу в реєстрації платником податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо залишення без розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 09.07.2014 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. 183.8. ст. 183 ПК України визначено, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Пункт 3.11 наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (далі-Положення) встановлює, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру запис про реєстрацію такої особи як платника податку на додану вартість з бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку на додану вартість, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку на додану вартість контролюючим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру запис про реєстрацію такої особи як платника податку на додану вартість не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві.

Перебіг строку у 5 робочих днів, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем отримання контролюючим органом заяви про реєстрацію платника ПДВ. У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Як свідчать матеріали справи підставою для залишення без розгляду реєстраційної заяви позивача від 09.07.2014 року, податковий орган визначає те що на час подання відповідної заяви не закінчився термін розгляду попередньо поданої заяви від 03.07.2014 року.

Реєстраційна заява позивача від 03.07.2014 року було подана на підставі п.181.1 ст.181 ПК України,за якою встановлюється обов'язок особи зареєструватися як платник податку у контролюючому органі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 300000 гривень.

Листом відповідач від 10.07.2014 року № 5301/10/20-23-18-02 було відмовлено позивачу у реєстрації платником податку на додану вартість у зв'язку із недоліками щодо недосягнення обсягу оподаткування за реєстраційною заявою від 03.07.2014 року.

Колегія суддів зазначає,що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався ч.7 ст.9 КАС України,оскільки дійшов висновку про те що реєстраційна заява від 03.07.2014 року є первинною і ПК України не передбачено прямої норми яка регулює питання розгляду реєстраційної заяви платника податку поданої повторно та застосовано норми.

Матеріали справи свідчать про те,що у квітні 2014 року на підставі договору поставки №Х-00000039 було доставлено товар до ТОВ "Інтеренергомонтаж" на загальну суму 307898,96 грн.,яке підтверджується видатковими накладними: Х-00000003 від 22.04.2014 року, Х-00000004 від 22.04.2014 року, Х-00000005 від 23.04.2014 року, Х-00000006 від 25.04.2014 року, Х-00000007 від 25.04.2014 року та Х-00000008 від 28.04.2014 року.

Позивач вважаючи за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку,оскільки сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню відсутня або є меншою від встановленої зазначеною статтею 181 ПК України сум та подав реєстраційну заяву від 09.07.2014 року на підставі п. 182.1 ст. 182 ПК України.

Листом відповідача від 09.07.2014 року № 5275/10/20-23-18-02 було повідомлено, що реєстраційна заява платника податку на додану вартість залишена без розгляду в зв'язку із тим, що станом на 09.07.2014 року ще не закінчився термін розгляду попередньо поданої заяви від 03.07.2014 року.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги,що дії відповідача по поданню реєстраційних заяв,які були подані до відповідача мають різний юридичний характер та наслідки оскільки виникають з різних підстав встановлених податковим законодавством.

За таких підстав, колегія суддів, вважає, що рішення відповідача від 09.07.2014 року № 5275/10/20-23-18-02 є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги позивач обмежив зобов'язанням відповідача здійснити реєстрацію його,як платника на додану вартість, хоча реєстраційна заява від 09.07.2014 року так і не була розглянута відповідачем.

Колегія суддів вважає, що в силу ст.11 КАС України,для повного захисту порушеного права позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути реєстраційну заяву позивача від 09.07.2014 року.

Судом першої інстанції неправильно враховані норми матеріального права, зокрема, ст.8 Закону України "Про звернення громадян" та не враховано наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України,суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ст. 198 КАС України,3а наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудконструкція" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. по справі №820/14226/14 скасувати.

Прийняти нову постанову,якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області від 09.07.2014 року № 5275/10/20-23-18-02.

Зобов'язати Харківську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів Харківської області повторно розглянути реєстраційну заяву платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудконструкція" від 09.07.2014 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст постанови виготовлений 24.10.2014 р.