Ухвала суду № 41143187, 22.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 р.Справа № 820/15585/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 820/15585/14

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) щодо нездійснення дій по проставленню в новому національному паспортному документі (національному паспорту) громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) відмітки про отримання тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2006 року.

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) проставити в новому паспортному документі (національному паспорті) громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) відмітку про отримання тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2006 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що громадянка В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, документована посвідкою на постійне проживання в Україні, серії НОМЕР_1 від 06.11.2006 року.

Представник позивача 30.07.2014 року, відповідно до п. 12 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2012 року № 251, п. 4.7 розділу ІV, п. 2.10 розділу ІІ Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на проживання та посвідки та тимчасове проживання, затвердженого Наказом МВС України № 681 від 15.07.2013 року, звернувся із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо прийняття документів громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 у зв'язку із заміною національного паспорту та проставлення відмітки, яку завірити печаткою про раніше видану посвідку до нового національного паспорту. До заяви були додані необхідні документи.

Судовим розглядом встановлено, що станом на день розгляду справи, заява представника позивача щодо прийняття документів громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 у зв'язку із заміною національного паспорту та проставлення відмітки, завірену печаткою про раніше видану посвідку до нового національного паспорту залишається нерозглянутою, проставлення відмітки в національному паспорті (паспортному документі) позивача не здійснено.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив права, свободи та законні інтереси позивача, оскільки жодних з підстав, визначених Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251, для винесення рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві, не вказав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання а також іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття рішення про припинення громадянства України залишилися постійно проживати на її території, отримують посвідку на постійне проживання.

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначає Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 (далі - Порядок).

Згідно п. 9 зазначеного Порядку строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.

За приписами пп. 15, 16 Порядку для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються наступні документи: заява, зразок якої встановлюється МВС; паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; посвідка, що підлягає обміну; квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області всі необхідні документи, визначені Порядком.

Пунктом 17 зазначеного Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);

6) інших випадках, передбачених законами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в здійсненні обміну на постійне проживання в Україні, оскільки вилучення справи не є підставою для відмови у здійсненні обміну посвідки на постійне проживання в Україні.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 820/15585/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2014 р.