Ухвала суду № 41143165, 22.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 р.Справа № 820/14522/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/14522/14

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати неправомірними дії ГУ ДМС України в Харківський області щодо не здійснення обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 13.05.2004 року громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов"язати ГУ ДМС України в Харківський області вчинити певні дії, саме здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 13.05.2004 року громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45- річного віку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області щодо не здійснення обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 13.05.2004 року громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 від 13.05.2004 року громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з досягненням 45- річного віку.

Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 73.08 грн., (сімдесят три грн., 08 коп.).

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому маються підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.07.2014 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, в якій на підставі статті 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року "Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків" просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням ним 45 річного віку, надавши до заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки.

Відповідач обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні позивачу не здійснив, надавши письмову відповідь за вих. №04/13816 від 31.07.2014 року, в якій зазначив, що особова справа про залишення на постійне проживання в Україні гр. Вєтнаму ОСОБА_1 в березні 2011 року була вилучена співробітниками УБЗПТЛ ГУМВС України в Харківській області на підставі постанови СУ ГУМВС в Харківській області про здійснення виїмки (кримінальна справа №18090089), тому до СУ УБЗПТЛ ГУМВС України в Харківській області було направлено запит щодо повернення вищевказаної справи до ГУ ДМС України в Харківській області.

В зв"язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані до своєї заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки, а відмовлено йому було з інших підстав.

Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку, згідно ст. 9 зазначеного Порядку.

Відповідно до п. 17 Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);6) інших випадках, передбачених законами.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в своїй відповіді за вих. № 04/13816 від 31.07.2014 року жодних з вищезазначених в пункті 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 підстав, для винесення рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві, не вказало.

Колегія суддів зазначає, що позивачем дотримано процедуру для здійснення обміну бланку посвідки в разі досягнення особою 45 - річного віку у зв»язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням ним 45 - річного віку та зобов'язання ГУ ДМС України в Харківській області здійснити обмін ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, його посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_1, у зв'язку із досягненням ним 45 - річного віку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, позовні ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/14522/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.