Вирок № 41142838, 22.10.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

№ 622/655/14-к

1-кп/622/115/2014

ВИРОК

іменем України

22.10.2014 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

з участю: прокурора Соболя А.Г., Лисокобилка А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

в ході підготовчого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12014220310000241 від 08.05.2014 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уди, Золочівського району Харківської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України, не одруженого, та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року ОСОБА_1, знаходячись в с. Червона Зоря Золочівського району Харківської області, отримав патрони в кількості 10 шт. у місцевого жителя на ім'я Павло (інші дані не встановлені). Після цього вказані патрони ОСОБА_1 зберігав та носив з собою без передбаченого законом дозволу.

09 травня 2014 року близько 10:00 години ОСОБА_1 вийшов з дому, маючи при собі патрони, на зберігання та носіння яких не мав передбаченого законом дозволу. Прийшовши до кіоску, що знаходиться по вулиці Шкільній в центрі села Уди Золочівського району Харківської області, він почав палити цигарки. Через деякий час до нього підійшли працівники міліції для складання адміністративного протоколу за паління в громадському місці. Далі в присутності двох понятих ОСОБА_1 було запропоновано дістати вміст кишень, на що останній погодився та дістав з кишені поліетиленовий рожевий пакет, всередині якого знаходилися патрони в кількості 10 шт., що є боєприпасами - бойовими пістолетними патронами заводського виготовлення калібру 9 мм (9х18 ПМ), призначеними для стрільби з вітчизняних пістолетів конструкції Макарова й Стечкина та іншої зброї відповідного калібру й типорозміру патронника вітчизняного та іноземного виробництва, що є приданими для виробництва пострілів.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, у травні 2013 року ОСОБА_1 знайшов у покинутому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, штик-ніж, після чого приніс його на територію свого будинку за адресою: АДРЕСА_1, де використовував вказаний ніж для господарського користування, а також носив його для самозахисту без передбаченого законом дозволу.

09 травня 2014 року близько 10:00 години ОСОБА_1 взяв ніж, який сховав під одягом, та вийшов з дому, продовжуючи носити при собі штик-ніж без передбаченого законом дозволу. Прийшовши до кіоску, що знаходиться по вулиці Шкільній в центрі села Уди Золочівського району Харківської області, він почав палити цигарки. Через деякий час до нього підійшли працівники міліції для складання адміністративного протоколу за паління в громадському місці. Далі в присутності двох понятих ОСОБА_1 було запропоновано дістати вміст кишень та предмети, що знаходяться при ньому, на що останній погодився та дістав з-під пахви штик-ніж, що відноситься до бойової (військової) холодної зброї та є багнетом до 7,92 мм гвинтівки системи Маузера зразку НОМЕР_1

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 263 КК України визнав у повному обсязі, пояснивши суду про обставини їх вчинення, як це зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, а саме зазначив, що він дійсно в квітні 2013 року отримав патрони у кількості 10 шт. від свого знайомого Павла, а згодом у травні 2013 року знайшов у покинутому будинку у селі Уди штик-ніж, який почав використовувати у господарстві та носити з собою для самозахисту, та для того, щоб різати свиней. Коли 09 травня 2014 року до нього біля кіоску у центрі села Уди підійшли співробітники міліції, патрони і штик-ніж дійсно були при ньому.

Під час досудового слідства між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Соболем А.Г., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і підозрюваним ОСОБА_1 23 травня 2014 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 263 КК України та буде сприяти досудовому слідству. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. Крім того сторони погодили звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні повідомив, що між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено вищевказану угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 23 травня 2014 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

15 травня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України.

10 травня 2014 року постановою прокурора Золочівського району Харківської області Соболя А.Г. призначено в групу прокурорів в рамках даного кримінального провадження.

Згідно положень ст. 12 КК України, злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим є тяжким та середньої тяжкості злочинами. Потерпілих від злочину немає. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не має судимості в силу положень ст. 89 КК України, не одружений. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активна допомога в розкритті злочинів. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. Крім того сторони погодили звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд, маючи правові підстави, затверджує угоду і призначає обвинуваченому за ч. 1 ст. 263 КК України узгоджену сторонами міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, яка відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого. З урахуванням положень ст. 70 КК України остаточно судом призначається покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Одночасно вважає можливим призначити мінімальний іспитовий строк 1 рік із покладенням обов'язків передбачених п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався. Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України. Витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

угоду від 23 травня 2014 року по кримінальному провадженню №12014220310000241 від 08.05.2014 року про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Золочівського району Харківської області Соболем А.Г. і підозрюваним ОСОБА_1 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1, винуватим за ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України та

- за ч. 1 ст. 263 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 263 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді 2 років обмеження волі,

На підставі положень ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Речові докази по справі: полімерний пакет червоного кольору, що знаходиться на зберіганні в Золочівському РВ ГУМВС України в Харківської області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження у сумі 393 гривні 12 копійок.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Шабас О. С.