Ухвала суду № 41138506, 21.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4616/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про стягнення заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і технічну діяльність» та сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у сумі 24 019,94 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2014 року та прийти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не дана юридична оцінка доказам, застосовані норми матеріального права, які не можуть бути застосовані.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є правонаступником Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку, працівниками якого були особи, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 1977, а отже обов'язок щодо сплати різниці вказаної пенсії лежить саме на відповідачеві. Відтак суд першої інстанції, враховуючи, що розрахунок самої суми заборгованості відповідачем не оспорювався, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (код ЄДРПОУ 02426463, місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 25), утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.1998 року «Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне об'єднання» шляхом перетворення Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку у відрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» від 19 вересня 1991 року №1573-ХІІ (із змінами та доповненнями), приведено у відповідність до вимог Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V, Закону України «Про холдингові компанії в Україні» від 15 березня 2006 року №3528-ІV, Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VІ та інших нормативно-правових актів, регламентуючих корпоративні правовідносини (п.1.1 Статуту) (а.с.48-54), та зареєстроване Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.06.1992 року.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та є платником внесків, передбачених чинним законодавством України .

Приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», згідно повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів колишнім науковим працівникам установи, на 2014 рік, становить 23 892,54 грн. (а.с.7-8).

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплачує вказану суму заборгованості, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ч. 6 ст.24 вищезазначеного Закону та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» від 13.12.2000 року № 1826 (чинний до 09.04.2004 року), різницю між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалося для наукових працівників небюджетних установ і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Законом України від 20 листопада 2003 року № 1316-ІV та постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 24 вищевказаного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку, розмір витрат на виплату різниці пенсій, що підлягають фінансуванню за рахунок державних небюджетних підприємств і організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсій згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації.

Враховуючи наведені норми законодавства, до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» згідно з інформацією, наданою Виплатним центром Головного управління ПФУ в м. Києві, та повідомленнями наданими іншими районними управліннями Пенсійного фонду України по 58 пенсіонерах на загальну суму 23 892,54 грн., позивачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва були направлені Повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

При цьому в матеріалах справи міститься детальний перелік таких пенсіонерів (їх загальний стаж та стаж на підприємстві відповідача), та детальний розрахунок різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по кожному з таких пенсіонерів, що були науковими працівниками та працювали на Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (а.с.25-36).

Як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідач не оскаржував ні в адміністративному ні в судовому порядку дії позивача щодо направлення листів із повідомленнями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а також не оскаржував визначені позивачем суми.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі щодо неправомірного направлення позивачем на адресу товариства таких повідомлень щомісяця.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду першої інстанції відносно безпідставності твердження відповідача, що останній не має обов'язку сплачувати суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977 і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів щодо осіб, які отримали право на вказану пенсію до утворення в процесі корпоратизації Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку».

Зокрема, відповідно до п. 2.3 Статуту відповідача, Товариство є правонаступником Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку.

Водночас ПАТ «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» є правонаступником як Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку так і Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія».

Апелянтом те, що він є правонаступником Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку, працівниками якого були особи, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 1977, не заперечується.

Пунктом 4 Порядку № 372 встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації, різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством. Товариство є правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Наведене узгоджується із висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 05.06.2012 року №21-66а12.

Щодо доводів відповідача наведених в апеляційній скарзі про неправомірне застосування судом Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 з 1 квітня 2004 року, оскільки в даних правовідносинах необхідно керуватись положеннями Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1826, колегія суддів звертає увагу на те, що судом надано аналіз нормам обох Порядків, що жодним чином не суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.