Рішення № 41133688, 02.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19292/14-ц

Провадження №2/761/5788/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

02 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Булах Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_1;

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕРШИЙ";

про стягнення заборгованості суми банківського вкладу та пені, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕРШИЙ" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ"), в якому просить суд стягнути на свою користь з відповідача 4000,00 доларів США, 65 доларів США нарахованих відсотків та зобов'язати сплатити відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виплати вкладу у сумі 4250,70 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.03.2014 року між сторонами укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №ДФ-058998 (далі по тексту - Договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 доларів США на строк 61 день з 07.03.2014 року по 07.05.2014 року з виплатою відповідачем на користь позивача відсотків на суму вкладу з розрахунку 10% річних. Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу грошову суму, передбачену у Договорі, проте, відповідач порушив зобов'язання, оскільки, коли строк дії Договору закінчився, та ПАТ «Банк ПЕРШИЙ» зобов'язаний був повернути позивачу грошові кошти та нараховані відсотки, останньому було відмовлено, у зв'язку із чим останній був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 02.10.2014 року, не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в суд не повідомив. Заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Суд, керуючись ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-IV від 18.03.2004 року (далі по тексту - ЦПК України), ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це згоду позивача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16 січня 2003 р. (далі по тексту - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

При цьому, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 07.03.2014 року між сторонами укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №ДФ-058998, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 доларів США на строк 61 день з 07.03.2014 року по 07.05.2014 року з виплатою відповідачем на користь позивача відсотків на суму вкладу з розрахунку 10% річних (а.с. 2-3).

Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металів №1 від 07.03.2014 року, наявне в матеріалах справи, підтверджує належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, шляхом надання відповідачу грошових коштів у розмірі 4000,00 доларів США (а.с. 4).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що вкладник передав, а банк прийняв для зберігання грошові кошти у іноземній валюті на строк - 61 днів, з 07.03.2014 року до 07.05.2014 року.

Відповідно до п. 1.4. Договору, по закінченню строку вкладу банк повертає вклад та нараховані проценти вкладникові у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_2.

Банк щоденно нараховує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 10,00% річних, що передбачено п. 2.1. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2014 року позивач звертався до відповідача з вимогою щодо повернення вкладу (а.с. 5), проте, листом від 13.06.2014 року позивачу було повідомлено про нестабільне фінансове становище банку, у зв'язку з чим банк не в змозі виконати зобов'язання належним чином на момент звернення позивача (а.с. 6).

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

У відповідності до положень ст.1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума банківського (депозитного) вкладу у розмірі 4 000 доларів США 00 центів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2014 року, складає 51 800 грн. 00 коп. та сума процентів у розмірі 65 доларів США 00 центів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2014 року складає 841 грн. 75 коп.

З приводу стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виплати вкладу у сумі 4250,70 грн., дана вимога не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Тобто, пеня - це грошова санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано.

Разом з тим, умовами Договору сторони не визначили відповідальності банку за невиконання взятих на себе зобов'язань у вигляді пені, крім того, стягнення пені не передбачено 3 розділом Цивільного кодексу України, який регулює відносини Банківського вкладу. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 526 грн. 4 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕРШИЙ"(код 20717958) на користь ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_1) суму вкладу у розмірі 4 000 доларів США 00 центів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2014 року складає 51 800 грн. 00 коп. та суму процентів у розмірі 65 доларів США 00 центів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2014 року складає 841 грн. 75 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕРШИЙ"(код 20717958) на користь державного бюджету 526 грн. 42 коп. - судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв