Ухвала суду № 41132969, 22.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 р.Справа № 816/3177/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

за участю представників: позивача - Лишевського І.І., відповідача - Вербицької І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 816/3177/14

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003302201/1507 від 31 липня 2014 року.

Постановою постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 р. позовні вимоги задоволено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" зареєстровано як юридична особа 16 листопада 1995 року, номер запису 1 585 105 0002 000387 (а.с. 89) та взятий на облік в органах державної податкової служби і також являється платником податку на додану вартість (а.с. 241-242).

Видами діяльності товариства за КВЕД-2010 є: виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, будівництво житлових і нежитлових будівель, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 240).

Кременчуцькою ОДПІ, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 20.1 статті 20, статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ за №2086 від 04 липня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "ВТК "Лукас" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Алкіона" за березень 2013 рок та ПП "Рупас-Пак" за листопад 2011 року, березень-липень 2012 року, жовтень-грудень 2012 року (а.с. 33).

За результатами перевірки складено акт від 14 липня 2014 року №1809/16-03-22-01-08/23808087, за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 22080 грн., в тому числі за березень 2013 року - 22080 грн. (а.с. 34-51)

Позивач не погоджуючись із висновками акту перевірки 22 липня 2014 року подав до нього заперечення (а.с. 52-57).

Кременчуцькою ОДПІ 29 липня 2014 року надано відповідь на заперечення №288 від 22 липня 2014 року до акту від 14 липня 2014 року №1809/16-03-22-01-08/23808087, що порушення, виявлені в ході перевірки правомірні та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. (а.с. 58-64)

На підставі акту перевірки від 14 липня 2014 року №1809/16-03-22-01-08/23808087 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0003302201/1507, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33120 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 22080 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 11040 грн. (а.с. 65)

Збільшуючи Приватному підприємству "Виробничо-торгова компанія "Лукас" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ПП "Алкіона" податковий орган виходив з наступного: відповідно до Акту ДПІ у м. Полтаві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Алкіона" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року" від 08 травня 2013 року №521/22.5/30601203 податковим органом встановлено, що - "при дослідженні засобами Системи автоматизованого співставлення постачальників ТОВ "Алкіона" та ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) за березень 2013 року, встановлено, що кредит у сумі 6893797 грн. сформовано за рахунок податкових накладних за грудень 2012 року ТОВ "Елемент ЛТД". Основний вид діяльності ТОВ "Елемент ЛТД" - оброблення металів та нанесення покриття на метали, основні засоби - відсутні, кількість працюючих - 1. У ТОВ "Алкіона" відсутні основні засоби, відсутні наймані працівники, підприємством не надано для перевірки первинних документів, що свідчить про відсутність господарських операцій. Господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Позивач, не погоджуючись з висновками відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ПП "ВТК "Лукас" відсутні порушення відсутність податкового законодавства, визначених актом перевірки №1809/16-03-22-01-08/23088087 від 14 липня 2014 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003302201/1507 від 31 липня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що ПП "ВТК "Лукас" у березня 2013 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП "Алкіона" на загальну суму 132480 грн. в тому числі ПДВ 22080 грн.

Між ПП "Алкіона" (Постачальник) та ПП "ВТК "Лукас" (Покупець) 05 березня 2013 року укладено договір поставки №15/3 (а.с. 8).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобо'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити переданий товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються у підписаних Сторонами видаткових накладних, що виконують роль специфікації та є невід'ємною частиною Договору. Поставка товару здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту отримання попередньої оплати, датою поставки вважається дата підписання представниками Сторін видаткових накладних. Розрахунки за Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар - лист 600*800 з тефлоновим покриттям кількістю 1200 шт. на загальну суму 132480 грн. в тому числі ПДВ 22080 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Алкіона" останнім виписано позивачу: видаткові накладні - від 15 березня 2013 року №874 (а.с. 10), від 19 березня 2013 року №1068 (а.с. 14), від 25 березня 2013 року №1429 (а.с. 18) та від 26 березня 2013 року №1527 (а.с. 22); податкові накладні - від 15 березня 2013 року №874 (а.с. 12), від 19 березня 2013 року №1068 (а.с. 16), від 25 березня 2013 року №1429 (а.с. 20) та від 26 березня 2013 року №1527 (а.с. 24).

Судовим розглядом встановлено, що податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість послуг, ціну послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (126-193).

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Алкіона", що підтверджується рахунком №15/03-3 від 15 березня 2013 року (а.с. 9) та платіжними дорученнями (а.с. 13. 17, 21, 25-28).

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 15 березня 2013 року (а.с. 11), від 19 березня 2013 року (а.с. 15), від 25 березня 2013 року (а.с. 19) та від 26 березня 2013 року (а.с. 23), подорожніми листами (а.с. 195-198).

У подальшому придбаний ПП "ВТК "Лукас" товар згідно накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с. 214), через ОСОБА_4, зі складу відпущено ОСОБА_3 (заступник головного інженера) листи 600*800 з тефлоновим покриттям загальною кількістю 1200 шт. для проведення тестування та подальшої передачі на виробництво (а.с. 216). Після проведення службою головного інженера перевірки листи 600*800 з тефлоновим покриттям в кількості 1200 шт. були передані на виробництво для випікання продукції (а.с. 217).

Вищевказані товарно-матеріальні цінності з дати отримання та по теперішній час використовуються у виробництві (а.с. 218).

З огляду на вищевикладене, позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Стосовно контрагента позивача - ПП "Алкіона" то слід зазначити, що фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядник знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Судова колегія не бере до уваги посилання відповідача, що у контрагента позивача відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення видів діяльності, визначених згідно довідок з ЄДР, так як чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була виконувати роботи, що придбавалися позивачем у ПП "Алкіона".

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідачем не надано доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності поставки тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції ПП "ВТК "Лукас" фактично ґрунтуються на підставі Акту перевірки його контрагента.

Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції, придбані товарно-матеріальні цінності відповідають меті діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, про відсутність в діях ПП "ВТК "Лукас" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1809/16-03-22-01-08/23088087 від 14 липня 2014 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003302201/1507 від 31 липня 2014 року.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 816/3177/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Мельнікова Л.В. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2014 р.