Постанова № 41132503, 22.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 876/1645/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

прокурора Турчина І.Я.,

представника відповідача Дупіряк О.М.,

представників третіх осіб Трохановського Т.Я., Сойки Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу першого заступника прокурора Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року у справі за позовом першого заступника прокурора Тернопільської області до відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, головне управління Пенсійного суду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2013 року перший заступник прокурора Тернопільської області (далі - Прокурор) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення своїх вимог просив:

визнати протиправними дії відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (далі - ВАТ) при відхиленні подання прокуратури Тернопільської області від 01.10.2013 року №07/1-1443 вих.13 про усунення порушень законодавства у сфері праці та пенсійного страхування;

зобов'язати ВАТ видати уточнюючі довідки працівникам (у тому числі колишнім) згідно з п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у них період перебування працівників відповідача (у тому числі колишніх) у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку до спеціального стажу;

зобов'язати ВАТ вирішити питання відповідальності посадових та службових осіб підприємства, з вини яких мали місце порушення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року у справі № 819/2677/13-а вказаний позов задоволено частково. Зобов'язано ВАТ у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, при прийнятті уточнюючих довідок для підтвердження спеціального трудового стажу зазначати періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У поданій апеляційній скарзі Прокурор просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції у оскаржуваній постанові не відображено результат вирішення справи, оскільки її резолютивна частина не містить висновку про задоволення позову повністю або частково чи відмову в його задоволенні повністю або частково. Окрім того, у мотивувальній частині постанови судом наведено обґрунтування причин виходу ним за межі позовних вимог Прокурора.

Одночасно, на думку апелянта, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм матеріального права. При цьому судом не враховано, що починаючи з 1992 року на ВАТ згідно з колективним договорами між адміністрацією (пізніше із власником) та профспілковим комітетом, схвалених на конференції трудового колективу, застосовується режим скороченого робочого тижня та місяця. Тому для визначення стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, обов'язковим є видача підприємством, на якому робота в окремі періоди була неритмічною, уточнюючих довідок, у яких вказуються відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу.

Спеціальною нормою, яка підлягає до застосування у випадку необхідності визначення спеціального стажу жінкам, які працюючи робітницями текстильного виробництва ВАТ для призначення їм пенсії на пільгових умовах та в окремі періоди перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, є п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Окрім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги того, що до повноважень органів Пенсійного фонду не належить визначення спеціального стажу працівників, що дає їм право на пенсії на пільгових умовах і пенсії призначаються органами Пенсійного фонду України на підставі документів, які подаються працівником через уповноважену особу організації або особисто.

Прокурор та представники третіх осіб у ході апеляційного розгляду підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість доводів апелянта, просила подану апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що вимоги апелянта підлягають частковому задоволенню з таких мотивів.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд першої інстанції виходив із того, що за результати проведеної прокуратурою перевірки було встановлено, що відповідачем видавалися уточнюючі довідки невстановленого зразка, у зв'язку із чим управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі не могло призначити пільгові пенсії 34 громадянам, які працювали за професією ткача відповідно до п. «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому у інших випадках управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі зазначені уточнюючі довідки бралися до уваги при встановлені пенсії на пільгових умовах з тих же підстав.

ВАТ перевірялося Державною інспекцією з питань праці і відповідно до листа територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області від 07 травня 2013 року перевіркою виявлено, що уточнюючі довідки видавалися без урахування часу перебування у відпустці по догляду за дитиною.

Виходячи з приписів ч. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «є» ст. 13, п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 13 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст.181 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» до стажу роботи на пільгових умовах зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Для підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального сг професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування сні або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час викоь роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Виходячи із положень ст. 163 КАС України, апеляційний суд вважає обґрунтованими твердження апелянта про те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам вказаної правової норми, оскільки її мотивувальна та описова частини не містять висновків суду по всіх позовних вимог Прокурора з наведенням відповідних мотивів, а отже таке судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Щодо обґрунтованості позовних вимог Прокурора апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

За наслідками проведеної за зверненням народного депутата України Кайди О.П. перевірки щодо порушення ВАТ при оформленні та видачі кадрових та архівних документів для підтвердження спеціального трудового стажу першим заступником прокурора Тернопільської області було внесено подання № 07/1-1443 вих.-13 від 01.10.2013 року, у якому вимагалося від відповідача вжити невідкладних заходів до усунень законодавства, що визначає порядок уточнення стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно із п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також вирішити питання відповідальності посадових та службових осіб підприємства, з вини яких мали місце порушення.

Листом від 24.10.2013 року № 8/100-806 ВАТ було відхилено подання Прокурора у повному обсязі.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, виходячи з приписів ч.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «є» ст. 13, п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 13 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 181 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» до стажу роботи на пільгових умовах зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що учасниками судового розгляду не заперечується те, що з 1992 року на ВАТ працює неритмічно із застосуванням режиму скороченого робочого тижня та місяця, а отже для визначення стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, обов'язковим є видача уточнюючих довідок, у яких вказуються відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу.

Посилання представника відповідача у ході апеляційного розгляду у обґрунтування позиції ВАТ на необхідність застосування до спірних правовідносин по зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми п. 11 Порядку № 637, який регламентує підтвердження часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, на переконання апеляційного суду, є безпідставними, оскільки вказана норма міститься у розділі «Документи, що підтверджують трудовий стаж», а отже носить загальний характер щодо таких правовідносин.

При цьому п. 20 Порядку № 637 міститься у розділі «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників», а отже носить спеціальний характер щодо спірних правовідносин і саме він повинен застосовуватися при вирішенні питань щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах.

Покликання представника ВАТ на неможливість видачі уточнюючих довідок працівникам через відсутність у додатку № 5 Порядку № 637 відповідної графи для зазначення часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку, на переконання апеляційного суду, є надуманим, оскільки у вказаному Додатку № 5 існують відповідні графи для зазначення періоду роботи особи на посаді, яка дає право на отримання пенсії на пільгових умовах.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позовні вимоги Прокурора про визнання протиправними дій відповідача при відхиленні подання прокуратури Тернопільської області від 01.10.2013 року №07/1-1443 вих.13 про усунення порушень законодавства у сфері праці та пенсійного страхування та зобов'язати видати уточнюючі довідки працівникам (у тому числі колишнім) згідно з п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у них період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку до спеціального стажу є підставними і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Прокурора у частині зобов'язання ВАТ вирішити питання відповідальності посадових та службових осіб підприємства, з вини яких мали місце порушення апеляційний суд виходить із такого.

Першим заступником прокурора Тернопільської області у своєму поданні № 07/1-1443 вих.-13 від 01.10.2013 року не зазначено яких саме посадових чи службових осіб відповідача та до якого виду відповідальності він пропонує притягнути. При цьому діючим трудовим законодавством передбачено лише право власника або уповноваженого ним органу на притягнення працівників до відповідальності за порушення трудової дисципліни.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить доводів у обґрунтування позиції Прокурора щодо фактичної відмови суду першої інстанції у задоволенні позову у цій частині.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає такі позовні вимоги Прокурора необґрунтованими і підстав для їх задоволення не вбачає.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу першого заступника прокурора Тернопільської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року у справі № 819/2677/13-а та прийняти нову, якою позов першого заступника прокурора Тернопільської області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» при відхиленні подання прокуратури Тернопільської області від 01.10.2013 року №07/1-1443 вих.13 про усунення порушень законодавства у сфері праці та пенсійного страхування.

Зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» видати уточнюючі довідки працівникам (у тому числі колишнім) згідно з п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у них період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку до спеціального стажу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Постанова у повному обсязі складена 24 жовтня 2014 року.