Постанова № 41129799, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/23838/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А2622 (далі - в/ч А2622) про визнання дій протиправними за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати протиправними дії в/ч А2622 щодо нарахування і виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - постанова КМУ № 889);

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою КМУ №889.

Посилався на незаконність дій відповідача, допущені при нарахуванні і виплаті грошової допомоги.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії в/ч А2622 щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 грошової допомоги при звільненні, передбаченою статтею 15 Закону №2011-XII. Зобов'язано здійснити перерахунок і виплату позивачу грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.

У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм процесуального права, допущені судами, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Зазначає, що кошти на виплату грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 889 не були передбачені в кошторисі в/ч А2622.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами установлено, що наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 17 грудня 2013 року № 894 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за пунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». При звільненні йому виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода без урахуванням винагороди, передбаченої постановою КМУ № 889, наказом № 595.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказана винагорода має постійний характер, тому повинна бути врахована при виплаті грошової допомоги при звільненні..

Висновок судів не відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, установлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, то зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови КМУ № 889 з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, який не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.

Підпунктом 2.3 пункту 2 цієї Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, - до 20 % місячного грошового забезпечення.

У пункті 5 вказаної Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.

Ураховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII.

Такий висновок узгоджується з рішенням Верховного Суду України від 15 липня 2014 року (Справа №21-234а14).

З урахуванням наведеного, рішення судів попередніх інстанцій про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода має постійний характер, є помилковим, тому вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу військової частини А2622 задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до військової частини А2622 про визнання дій протиправними щодо нарахування і виплати йому грошової допомоги при звільненні.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

М.І. Мойсюк