Ухвала суду № 4112889, 18.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-20191/08                                                                  Головуючий 1-ої інстанції – Маляренко А.В.

Суддя-доповідач – Попович О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18 червня 2009 року                                                                                 м. Київ

                   Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

            головуючого судді                Попович О.В.,

            суддів                         Земляної Г.В., Кузьменка В.В.,

при секретарі                        Черненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової адміністрації в Київській області – Поповіченка Олега Миколайовича на Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.04.2008 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» до Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2008 року ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» звернулись до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Київській області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 21.02.2008 року №0000093381/0.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача було заявлено клопотання про направлення справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2008 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною Ухвалою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про передачу справи до Окружного адміністративного суду м. Києва. В обґрунтування своїх вимог, представник відповідача зазначає, що оскаржувана Ухвала є незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, без повного і всебічного з’ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» оскаржує податкове повідомлення – рішення, яке прийнято відповідачем за результатами перевірки позивача та на підставі Акту від 11.02.2008 року №6/38-111/23243188 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2006 року по 30.09.2007 року. Тобто, оскаржують ся безпосередньо інтереси позивача

11 квітня 2008 року представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про направлення зазначеної вище справи до Окружного адміністративного суду м. Києва, яке аргументовано тим, що справа за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» до Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України повинна розглядатись судом на місцем знаходження відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що аналогічні адміністративні позови знаходяться на розгляді в Господарському суді м. Києва та Окружному адміністративному суді м. Києва, а тому справа має бути передана до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про направлення справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, а тому справа повинна розглядатися за місцем проживання (перебування, находження) позивача.

З вказаним висновком суду першої інстанції не можна не погодитись.

Стаття 19 КАС України визначає правила територіальної підсудності адміністративних справ, що поряд з правилами предметної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.

Правила територіальної підсудності визначено у такий спосіб, щоб, по можливості, забезпечити розгляд справи адміністративним судом, який територіально найбільш наближений до місця проживання чи місця знаходження особи. У такий спосіб забезпечується краща доступність правосуддя в адміністративних справах для невладних суб'єктів. Однак, відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як загальне в адміністративному судочинстві сформульоване правило територіальної підсудності про розгляд справи за місцезнаходженням відповідача.

Обрання цього правила обумовлене передусім тим, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке стосується прав багатьох осіб (нормативно-правовий акт), може бути оскаржено багатьма позивачами. Якби позов можна було подавати за місцем свого проживання, то виникали б ситуації, коли правомірність такого рішення було б піддано перевірці паралельно не одним адміністративним судом. Як наслідок можливі різні результати перевірки. Щоб не виникало подібних ситуацій і щоб рішення суб'єкта владних повноважень було предметом розгляду лише в одному адміністративному суді першої інстанції, запроваджено правило про розгляд справи за місцезнаходженням відповідача.

Якщо позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що стосуються прав, свобод та інтересів безпосередньо позивача, тоді заяву належить подавати за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача (ч. 2 ст. 19 КАС України).

Враховуючи те, що позивач оскаржує рішення, яке прийнято за наслідками проведеної працівниками відповідача перевірки, стосується виключно інтересів позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення є актом індивідуальної дії, а тому адміністративний позов щодо його оскарження має розглядати судом за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Крім того, адміністративний позов повинен був розглядатися Київським окружним судом, однак цей суд розпочав свою діяльність лише 01 жовтня 2008 року, а позов був поданий в березні 2008 року.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цим судам до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі не відкрито. Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами. По даній справі позов був поданий та провадження  у справі відкрито до початку діяльності Київського окружного адміністративного суду, тому Господарський суд Київської області правомірно прийняв до свого провадження адміністративний позов.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду в суді першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції, і судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що  апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно ст.ст.199 ч.1 п.1, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 19, 195, 196, 199, 200, 206, 212, 254, Прикінцеві та перехідні положення КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової адміністрації в Київській області – Поповіченка Олега Миколайовича на Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.04.2008 року – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.04.2008 року про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи до Окружного адміністративного суду м.Києва – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

            (Повний текст Ухвали виготовлено 22.06.2009 року)

Головуючий суддя                                               О.В. Попович

                                   Судді                                                                         Г.В. Земляна

                                                                                                                      В.В. Кузьменко