Ухвала суду № 41124700, 29.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

29 жовтня 2014 року Справа № 808/5444/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача Тарасенко О.О., представника відповідача Коломаренко О.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя

до Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП «Придніпровська залізниця»

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду 29.08.2014 надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя (далі - позивач або УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя) до Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП «Придніпровська залізниця» (далі - відповідач або ДЗ «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП «Придніпровська залізниця») про стягнення з відповідача 21645 грн. 10 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Заперечує проти поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, стягнення коштів.

Представник позивача подав до суду Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вих.№1656/02 від 11.03.2014) яким зобов'язано начальників управлінь Пенсійного фонду України у містах і районах Запорізької області і м.Запоріжжя провести аналіз списків особових рахунків, сформувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стосовно жінок, які станом на 01.10.2011 не досягли законодавчо підвищеного пенсійного віку та направити їх платникам разом з роз'яснювальним листом.

З приводу поданого відповідачем клопотання представник позивача пояснив, що Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені зміни до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено поетапне збільшення пенсійного віку до досягнення 60 років починаючи з 01.10.2011. Тобто, з моменту набрання чинності Закону України від 08.07.2011 №3668-VI поновлюється відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій жінкам, розмір пенсій яких був визначений згідно з пунктами «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.10.2011. На обліку позивача знаходяться пенсіонери (ОСОБА_5, ОСОБА_6.), яким на підставі уточнюючих довідок, виданих відповідачем, призначена та виплачується пенсія на підставі п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до документів пенсійної справи ОСОБА_5, після досягнення 55 років, тобто з травня 2012 року, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідачем було припинено. Відповідно до документів пенсійної справи ОСОБА_6, вищезазначене відшкодування було припинено з липня 2012 року. Проте, у зв'язку з доопрацюванням програмного забезпечення (зміни до якого було проведено в квітні 2014 року) у частині перевизначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, розмір пенсій по яких був визначений згідно з п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.10.2011, тобто з моменту набрання чинності Закону України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», перераховано пенсійний вік відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, внаслідок чого період відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах збільшився: по пенсіонеру ОСОБА_5 - по травень 2013 року (включно), по пенсіонеру ОСОБА_6 - по липень 2015 року (включно). Отже, за період з травня 2012 року по травень 2013 року (включно) по пенсіонеру ОСОБА_5 та за період з липня 2013 року по лютий 2014 року (включно) по пенсіонеру ОСОБА_6 нараховано до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 26611 грн. 78 коп. Відповідачем добровільно сплачено частину боргу у сумі 4966 грн. 68 коп. Враховуючи часткову сплату заборгованості відповідачем, сума по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період по пенсіонерам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 21645 грн. 10 коп.

Обґрунтовуючи строк звернення до суду позивач виходить з такого: згідно з ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цим Законом, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Частиною 15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом з'ясовано і сторонами не оспорюється, що пп.«й» пп.12 п.11 Розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» частини першу - дев'яту статті 106 виключено.

Звідси є хибним твердження позивача про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - є недоїмкою і на неї поширюється дія ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах, а стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно з абз.2 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03р. №36.

Згідно з п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.6.4 вказаної Інструкції №21-1 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5 Інструкції №21-1).

Оскільки Закон України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» набрав чинності 01.10.2011, то УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя повинно було своєчасно, у 2011 році, здійснити перевизначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, розмір пенсій по яких був визначений згідно з п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Причини, з яких УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя не виконано у 2011 році приписи Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», представник позивача пояснити суду не зміг.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З позову, доданих до нього документів вбачається, що позивачу про порушення його прав та інтересів стало відомо у травні 2012 року (після припинення відповідачем відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_5 по досягненню 55 років) та у липні 2012 року - після припинення відповідачем відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_6 Вказаний факт викладений у позові і не заперечується позивачем.

Припинення відповідачем відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відбулося вже після 01.10.2011 - дати набрання чинності Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Позивачем документально не доведено неможливість подати позов у більш коротші строки, а не 29.08.2014. Переконливого обґрунтування тривалого неподання адміністративного позову відповідному суду позивач у позові не навів.

З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач просить стягнути саме заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Вимоги про стягнення недоїмки, пені та штрафу не заявлено, а відтак, приписи ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин.

Позивачем не надано до суду доказів доопрацювання програмного забезпечення у частині перевизначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, розмір пенсій по яких був визначений згідно з п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у чому полягають дані доопрацювання та коли були здійсненні.

Також, позивачем не надано до суду доказів неможливості самостійного перерахунку пенсій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без доопрацьованого програмного забезпечення.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що строки звернення до адміністративного суду позивачем пропущено.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

У п.9 ч.1 ст.155 КАС України зазначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Представником позивача не наведено об'єктивних, поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом не встановлено поважності причин пропуску вказаного строку і можливості його поновлення, тому адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, підлягає залишенню без розгляду.

Звідси, клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Про необхідність застосування шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду при стягненні заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зазначено у судових рішеннях Вищого адміністративного суду України по справам: №К/800/32078/13 (ухвала суду від 23.09.2014), №К/9991/67714/12 (ухвала суду від 01.10.2013), №К/800/5415/13 (ухвала суду від 06.06.2013).

Згідно з п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням). Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 160, 165, КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Залишити без розгляду адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя до Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП «Придніпровська залізниця» про стягнення з відповідача 21645 грн. 10 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 185, 186 КАС України.

Суддя О.О. Прасов