Рішення № 41119274, 21.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21338/14 21.10.14Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО"

до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди 5 683,64 грн.

Представники:

від позивача: Жигальська Ю.Ю. - представник за довіреністю № ГН-170-Ю від 16.04.2014 року;

від відповідача: Волчек Н.М. - представник за довіреністю № 131-1-4/38-Ю від 01.08.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО" до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди 5 683,64 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.01.2014 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "ВУСО" та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування № 529921-02-15-01, відповідно до якого застраховано транспортний засіб Daewoo, д.н. НОМЕР_1.

01.03.2014 року в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Daewoo, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2014 року ОСОБА_5 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення,

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3434 від 01 квітня 2014 року.

Транспортний засіб марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_4 належить ОСОБА_6. Останній уклав з публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Авто" поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_5.

Так, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив регресну вимоги вих. № 1577 від 15.04.2014 року, отримана останнім 17.04.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 83001 35394796.

Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу на 21.10.2014 року.

20.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла витребувана інформація від МТСБУ, відповідно до якої франшиза по полісу № НОМЕР_5 становить 0, 00 грн.

В судове засідання 21.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

22.01.2014 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "ВУСО" та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування № 529921-02-15-01, відповідно до якого застраховано транспортний засіб Daewoo, д.н. НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки № 9355639 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 01.03.2014 року в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Daewoo, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2014 року ОСОБА_5 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення,

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку-фактури № СЧ-0000201 від 4 березня 2014 року вартість виконаний робіт та вартість запчастин становить 6 355,48 грн.

Страховик склав страховий акт № 1333-02, з якого вбачається що сума яка підлягає відшкодуванню становить 5 683,64 коп.

На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3434 від 01 квітня 2014 року та листом позивача вих. № 1366 від 03.04.2014 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Транспортний засіб марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_4 на момент ДТП застрахований публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Авто" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_5.

Так, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ВУСО" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив регресну вимоги вих. № 1577 від 15.04.2014 року, отримана останнім 17.04.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 83001 35394796.

Вимоги відповідач не виконав.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Daewoo, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, вул. провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казиміра Мелевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) страхове відшкодування в розмірі 5 683 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 64 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 27.10.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий