Рішення № 41117228, 23.10.2014, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/446/14-ц

Провадження № 2/630/222/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції, про стягнення суми сплаченої тимчасової державної допомоги, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача кошти в сумі 11796,00 грн. на розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради № 35411036001197, код ЄДРПОУ 03196647, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради перебувала ОСОБА_3 як одержувач тимчасової допомоги на сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якого ухиляється від сплати аліментів за рішенням суду. На підставі наданих ОСОБА_3 заяв та довідок Московського ВДВС ХМУЮ про те, що вона дійсно не отримує на свою користь аліментів з ОСОБА_2, який ухиляється від сплати аліментів, їй було призначено тимчасову державну допомогу на дитину на період з 01 березня 2006 року по 31 грудня 2012 року. Загальна сума сплаченої допомоги за вказаний період склала 11796,00 грн. Дана допомога була призначена відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце знаходження їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22 лютого 2006 року. У 2013 році на адресу відповідача Управлінням було направлено письмову вимогу про повернення виплачених ОСОБА_3 сум допомоги. Але відповідач до теперішнього часу грошові кошти не повернув.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов та викладені у ньому вимоги підтримали повністю та просили його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог обидва представника посилалися на обставини, викладені в позові. Додатково представники позивача пояснили, що на користь ОСОБА_3 інколи виплачувалась тимчасова допомога, яка залежить від розміру аліментів, а саме різниця між аліментами та прожитковим мінімумом, а не тимчасова державна допомога, обумовлена ухилення батька від сплати аліментів.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Свою позицію ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що від часу прийняття судом рішення про стягнення з нього аліментів він не змінював адресу місця проживання, не ухилявся від сплати аліментів та допомагав особисто синові грошима. До того ж, за минулі роки його жодного разу не викликали до органів державної виконавчої служби. Тому ОСОБА_2. просив застосувати строк позовної давності, який, на його думку, позивач пропустив на час звернення до суду з позовом.

Третя особа, ОСОБА_3, в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що до 2010 року вона отримувала від організації, в який працював ОСОБА_2, аліменти за рішенням суду на свого сина. В подальшому вона отримувала довідки у Московському ВДВС Харківського міського управління юстиції про ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів та подавала їх до УПСЗН. На підставі цих довідок вона отримувала допомогу на дитину.

Третя особа, Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд з'ясував наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2005 року у справі № 2-4662/05 за позовом ОСОБА_3 на її користь стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., до досягнення ним повноліття, у розмірі 140,40 грн. щомісячно, починаючи з 02 серпня 2005 року.

На виконання рішення Ленінським районним судом м. Харкова 06 лютого 2005 року було видано ОСОБА_3 виконавчого листа № 2-4662/05 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., до досягнення ним повноліття, у розмірі 140,40 грн. щомісячно, починаючи з 02 серпня 2005 року.

Відповідно до ч.ч. 8-10 ст. 181 СК України дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у разі, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Водночас з цим, ч. 3 ст. 184 СК України визначено інший вид допомоги, яка може надаватися дитині державою. Так, дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-12 від 21 листопада 1992 року зі змінами та доповненнями всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, регулюється Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189.

Так, в п.п. 2 і 6 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям... визначено, що тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів; та для її призначення одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем свого проживання, серед іншого, рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного батьків аліментів на дитину та довідку державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

Позивач у позові стверджує про ухилення відповідача від сплати аліментів, що слугувало підставою для призначення та виплати на користь ОСОБА_3 тимчасової державної допомоги на дитину в період з 01 березня 2006 року і по 31 грудня 2012 року.

Але такі твердження позивача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, з яких вбачається наступне. В період з 01 березня 2006 року по 31 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 працював на підприємстві ТОВ «Схід-Лада» та з його заробітної плати утримувались аліменти на утримання дитини по день звільнення, 31 грудня 2009 року, які були перераховані ОСОБА_3, що підтверджується довідками з місця роботи № 05/1 від 20 травня 2010 року, № 01/11 від 11 листопада 2009 року, № 0704/1 від 07 квітня 2009 року, № 1011/1 від 10 листопада 2008 року, додатковими поясненнями позивача до позову від 07 квітня 2014 року та листом Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 27 грудня 2013 року.

В період з 01 березня 2006 року по 31 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина, а тому суд не вбачає в його діях ухилення від сплати аліментів. Крім того, зі змісту розпоряджень та рішень про виплату допомоги, виданих начальником Управління ПСЗН в період до липня 2010 року, вбачається, що ОСОБА_3 була призначена та виплачена допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто з іншої підстави, яка є відмінною від підстави для виплати тимчасової державної допомоги - ухилення від сплати аліментів.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність з боку позивача належними та допустимими доказами вимоги про стягнення суми виплаченої тимчасової державної допомоги, призначеної у період з 01 березня 2006 року до 01 липня 2010 року в зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів, у розмірі 2409 грн. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року ОСОБА_3 було призначено тимчасову державну допомогу у зв'язку з ухиленням одного з батьків від сплати аліментів у загальному розмірі 9387,00 грн., що підтверджується відповідними рішеннями начальника УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради від 22 липня 2010 року, від 27 січня 2011 року, від 20 липня 2011 року, від 27 січня 2012 року, від 26 липня 2012 року. Призначена допомога була виплачена ОСОБА_3 у повному обсязі, що підтверджується довідками Обласного центру по нарахуванню та виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій ГУ ПСЗН Харківської облдержадміністрації № 177/5 від 18 березня 2013 року, № 177/6 від 18 березня 2013 року, № 177/7 від 18 березня 2013 року.

Згідно п. 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям..., якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

По завершенню виплати призначеної тимчасової державної допомоги на дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з досягненням повноліття позивачем були направлені на адресу ОСОБА_2 дві письмові вимоги від 22 березня 2013 року та 31 травня 2013 року про сплату на рахунок УПСЗН адміністрації Ленінського району Харківської міської ради суми грошових коштів, виплачених ОСОБА_3 в якості тимчасової державної допомоги. Але до теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 грошові кошти на користь позивача не сплатив.

Відповідач ОСОБА_2 стверджував про відсутність у позивача підстав для призначення та виплати ОСОБА_3 допомоги, оскільки він ніяким чином не ухилявся від виконання рішення суду про стягнення аліментів. Але такі доводи відповідач не підтвердив суду належними та допустимими доказами, в тому числі такими, що вказують на незаконність дій або бездіяльності державного виконавця під час здійснення примусового виконання виконавчого листа № 2-4662/05, виданого 06 лютого 2006 року Ленінським районним судом м. Харкова.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що тимчасова державна допомога виплачена у зв'язку з ухиленням одного з батьків від сплати аліментів у загальному розмірі 9387,00 грн. за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року підлягає стягненню з відповідача.

Також, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо вимоги відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем позовної давності, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки право на стягнення суми сплаченої тимчасової державної допомоги у позивача виникло з моменту набуття дитиною, ОСОБА_4, повноліття, тобто 16 грудня 2012 року, з якої й почався перебіг позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 181 СК України, ст. 5 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради (рахунок № 35411036001197, код ЄДРПОУ 03196647, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) грошові кошти у сумі 9387 (Дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 00 коп., сплачені в якості тимчасової державної допомоги, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави (р/р: 31216206700018, одержувач: УДКСУ у м. Люботин, код ЄДРПОУ 38008949, банк ГУДКС України в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності - 206).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Малихін