Постанова № 41117033, 21.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа № 914/1866/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С. Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", м.Львів б/н від 01.09.2014р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р.

у справі № 914/1866/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", м.Львів

про стягнення 18 721,80грн.

За участю представників :

від позивача: Гураль Р.В. - представник;

від відповідача: не з'явився;

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням Господарського суду Львівської області 05.08.2014 р. ( суддя Мороз Н.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон", 3 120,30 грн. - штрафу, 1 827,00грн. - судового збору, в частині стягнення основного боргу - провадження у справі припинено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", подано апеляційну скаргу б/н від 01.09.2014р., в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р. скасувати, постановите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції у вказаній справі є незаконним та необґрунтованим, прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що Господарський суд Львівської області неправомірно відхилив його заперечення,незважаючи на долучення до матеріалів справи належним чином оформлених платіжних доручень № 1144 від 20.05.2014 р. та № 1182 від 28.05.2014 р. як доказ оплати боргу. Також скаржник зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2014 р. ( колегією суддів у складі головуючий суддя Галушко, судді Мирутенко О.Л., Орищин Г.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", б/н від 01.09.2014р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2014 р..

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 р. у справі № 914/1866/14 у зв'язку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, у склад колегії суддів введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2014 р. ( колегією суддів у складі головуючий суддя Галушко, судді Гриців В.М., Орищин Г.В.) розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.10.2014 р. з підстав, зазначених в даній ухвалі.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. у справі № 914/1866/14 у зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, у склад колегії суддів введено суддю Данко Л.С.

Скаржник явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів наведених в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітон" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс" (покупець) укладено договір поставки №ЛВ-06 від 03.01.2013 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю металопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору ( арк. 9), покупець сплачує 100% вартості поставленого товару протягом 14 банківських днів з дати його поставки. Сплата вартості товару проводиться простим банківським переказом на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ "Юнітон" поставило ТОВ «ДЕН-Cервіс» товар на загальну суму 21281, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №8957 від 05.12.2013р. на суму 9033, 00 грн. ( арк. 12 ), видатковою накладною №9083 від 10.12.2013р. на суму 8998, 00 грн.( арк. 13 ), видатковою накладною №9175 від 12.12.2013р. на суму 1620, 00 грн. ( арк. 14 ) та видатковою накладною №9258 від 16.12.2013р. на суму 1630, 00 грн. ( арк. 16).

Відповідач в квітні місяці частково сплатив кошти за отриманий товар за видатковою накладною № 8957 в сумі 5 679,5 грн., що підтверджується банківськими виписками від 09.04.2014р., 15.04.2014р. та 16.04.2014р. ( арк. 18-21 ). Після часткової сплати грошових коштів по договірним зобов'язанням у скаржника залишилася заборгованість у сумі 15 601,5 грн. ( 21281,00 грн. - 5 679,5 грн.).

За несвоєчасне виконання умов договору, відповідно до п. 8.3 договору , позивачем нараховано штраф в сумі 3 120 грн.

Як вбачається з матеріалів справи після звернення ТОВ "Юнітон" з позовом до суду відповідачем сплачено грошові кошти в сумі 15 601,5 грн. за зобов'язанням по договору, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 1144 від 20.05.2014 р. на суму 10 00,00 грн. ( арк. 63 );

- № 1182 від 28.05.2014 р. на суму 5 000, 00 грн. ( арк. 64 );

- № 1233 від 18.06.2014 р. на суму 601,50 грн. ( арк. 62 ).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначено в ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар ( товари ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 8.3. договору, у випадку прострочення платежу покупець оплачує постачальнику одноразовий штраф у наступних розмірах:- у разі прострочення до 15 календарних днів - 10% вартості неоплачуваного товару, у разі прострочення оплати більш ніж на 15 календарних днів - 20% вартості неоплачуваного товару.

Оскільки прострочення оплати товару боржником складає більше ніж 15 календарних днів, кредитором правомірно нараховано штраф у розмірі 20% вартості неоплачуваного товару, а саме 3 120,30 грн.

Помилковим є посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що судом першої інстанції не взято до уваги платіжні доручення № 1144 від 20.05.2014 р., № 1182 від 28.05.2014 р. та № 1233 від 18.06.2014 р., оскільки саме беручи до уваги факт сплати відповідачем суми основного боргу даними платіжними дорученнями судом на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі.

З огляду на викладене, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновків про те, що судом першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно віднести на скаржника відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2014 р. у справі № 914/1866/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.10.2014р.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.