Рішення № 41116963, 23.10.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2014 р.

Справа № 921/943/14-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Весма”, вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43, м. Київ (юридична адреса); вул. Архітектора Вербицького, 1-Л, м. Київ (поштова адреса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бумеранг”, вул. Бережанська, 47, м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості в сумі 17 089,31 грн.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Весма” вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43, м. Київ (юридична адреса); вул. Архітектора Вербицького, 1-Л, м. Київ (поштова адреса) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Бумеранг” вул. Бережанська, 47, м. Тернопіль про стягнення 8 900,00 грн основного боргу, 5 554,72 грн штрафу, 768,85 грн пені, 666,56 грн 3% річних, 1 199,18 грн інфляційних та 1 827,00 грн судових витрат .

Відповідач відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника в цьому ж судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою про порушення провадження у справі від 03.09.2014р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене його представнику 05.09.2014р. та ухвалою про відкладення розгляду справи від 09.10.2014р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене його представнику 14.10.2014р.

Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладено для надання можливості відповідачу подати до судового засідання обґрунтований та документально підтверджений відзив на позовну заяву (повторно).

Враховуючи, що явка сторін не визнавалася обов’язковою, а брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому господарський суд у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає спір по наявних у справі матеріалах.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- у відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожною із сторін;

- 10.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Весма” вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43, м. Київ (юридична адреса); вул. Архітектора Ве81рбицького, 1-Л, м. Київ (поштова адреса) (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бумеранг” вул. Бережанська, 47, м. Тернопіль (далі -Покупець) укладено договір купівлі-продажу №ЛВ0098 від 10 січня 2011 р. (далі - Договір) , згідно з умовами якого Продавець зобов’язується протягом терміну дії цього Договору передати Покупцеві у власність товар – мастильні матеріали окремими партіями згідно з відповідними замовленнями Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар (далі по тексту - Товар) та своєчасно оплатити його на умовах, що визначені цим Договором (п. 1.1 договору);

- покупець оплачує товар за ціною, встановленою у відповідних прайс-листах Продавця Договору (п. 2.1. Договору);

- у п. 1.2. Договору передбачено, що право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту фактичного прийому-передачі Товару та підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної;

- на підставі зазначеного Договору Продавець поставив Покупцю товар (мастильні матеріали, фільтри для оливи та повітря, експлуатаційні рідини, тощо) на суму 13 357,99 грн, що підтверджується видатковою накладною №8123 від 10.05.2012 року та Довіреністю №65 від 10.05.2012р.

- позивач стверджує, що отриманий відповідачем товар, оплачено ним частково і, станом на 04.08.2014 року, сума основного боргу складає 8 900,00 грн, з приводу чого йому було направлено ряд претензій, відповіді на які позивач не отримав.

Досягти згоди у позасудовому порядку сторонам не вдалося, що стало підставою для звернення ТОВ “Торговий дім “Весма” з позовом про cтягнення з відповідача 8 900,00 грн основного боргу, 5 554,72 грн штрафу, 768,85 грн пені, 666,56 грн 3% річних, 1 199,18 грн інфляційних у примусовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач зобов’язання, взяті на себе згідно з умовами укладеного договору № ЛВ0098 від 10.01.2011р., належним чином не виконав, за отримані товари, по видатковій накладній №8123 від 10.04.12р. повністю і у встановлений строк не розрахувався, допустивши заборгованість станом на дату звернення з позовом у сумі 8 900,00 грн.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначене кореспондується із нормою ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 договору №ЛВ0098 від 10 січня 2011 р. встановлено, що якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця позивач вправі стягнути з відповідача додатково 25% річних від простроченої суми за весь період прострочення, а згідно з п. 7.2. цього договору – у разі порушення строків сплати вартості товару, продавець вправі стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості відповідної партії Товару за кожен день прострочення.

Згідно поданого позивачем та проаналізованого судом в процесі розгляду спору розрахунку штрафних санкцій інфляційного збільшення боргу та 3% річних відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 5 554 грн. 72 коп. 25% річних (п. 7.4 договору), 768 грн. 84 коп. пені (п. 7.2 договору), 1 199 грн. 18 коп. інфляційних та 666 грн. 56 коп. річних (ст. 625 ЦК України).

Оскільки в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення станом на день розгляду справи заявленої до стягнення суми заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 17 089, 31 грн боргу, тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бумеранг”, вул. Бережанська, 47, м. Тернопіль, ідент. код 31602501

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Весма”, вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43, м. Київ (юридична адреса); вул. Архітектора Вербицького, 1-Л, м. Київ (поштова адреса), ідент. код 32250025 – 8 900 (вісім тисяч дев’ятсот) грн 00 коп. основного боргу, 5 554 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 72 коп. 25% річних, 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп. пені, 666 (шістсот шістдесят шість) грн 56 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу .

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 28.10.2014р.

Суддя Н.М. Бурда