Постанова № 41113120, 14.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 925/851/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Алексеєнко Б.М. - за довіреністю

від відповідача: Мазур І.О. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Северин" на рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. (дата підписання 21.07.2014р.)

по справі № 925/851/14 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Северин"

до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Северин" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2014 року № 20-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. у справі №925/851/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Повернуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Северин» судовий збір в сумі 1 282,00 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Приватне підприємство "Северин" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. у справі №925/851/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. у справі №925/851/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Северин" на рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 09.09.2014р.

01.09.2014 відповідачем через відділ документального забезпечення суду подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Власов Ю.Л.

У судовому засіданні 09.09.2014 оголошено перерву до 30.09.2014.

26.09.2014 позивачем через відділ документального забезпечення суду подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 30.09.2014 оголошено перерву до 14.10.2014.

В судове засідання 14.10.2014р. представники сторін з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2013 року за №91-РК було розпочато розгляд справи за ознаками вчинення порушення ПП "Северин" законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб в межах смт. Маньківка, Черкаська область, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За результатами розгляду справи №03-21-24/13 03.04.2014 року адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято Рішення за №20-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого визнано приватне підприємство «Северин» таким, що за 2012 рік та 9 місяців 2013 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб у межах смт. Маньківка Черкаська область; визнано дії приватного підприємства "Северин" щодо встановлення необґрунтовано завищених цін роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб у межах смт. Маньківка, Черкаської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що рішення відповідачем ухвалено внаслідок невірного застосування норм діючого законодавства, є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і повинно бути скасовано судом.

Так, приватне підприємство "Северин" зазначало, що відповідачем допущено порушення при застосуванні Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, зокрема п.2.1.3 Методики, а саме відділенням АМКУ не було складено переліку основних покупців (споживачів) скрапленого газу, що здійснюють заправку на АЗС позивача та й взагалі не встановлено жодного такого споживача.

Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача щодо встановлення приватним підприємством "Северин" необґрунтовано завищених цін роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального, що на думку відповідача, свідчить про зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Позивач зазначає, що останнім надано відповідачу вичерпну інформацію щодо формування цін реалізації скрапленого газу на території смт. Маньківка, які являються економічно обґрунтованими, в тому числі і з точки зору споживача, оскільки такі ціни формуються на підставі понесених позивачем витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності підприємства з реалізації скрапленого газу.

Однак, як стверджував позивач, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які відомості щодо дослідження відповідачем економічної обґрунтованості встановлених приватним підприємством "Северин" роздрібних цін на скраплений газ.

Так, позивач зазначав, що з наданих відповідачу копій первинних бухгалтерських і звітних документів приватним підприємством "Северин" та відповідних довідкових матеріалів вбачається, що господарська діяльність позивача з реалізації скрапленого газу являється в цілому збитковою.

Позивач стверджував, що роздрібна ціна скрапленого газу, що реалізується приватним підприємством "Северин" складається з витрат, пов'язаних із здійсненням такої господарської діяльності, а саме - закупівельної вартості газу, заробітної плати працівникам підприємства, пов'язаних з реалізацією газу, витрат на електроенергію, амортизацію, адміністративних витрат, відсотків у банку тощо.

В зв'язку з чим позивач вважає, що порядок ціноутворення на скраплений газ позивача в повній мірі відповідає вимогам положень ст.ст. 189-190 Господарського кодексу України та Закону України "Про ціни і ціноутворення".

За таких обставин, на думку позивача, встановлення нижчих роздрібних цін на скраплений газ, що реалізується приватним підприємством "Северин" аніж ті, які були встановлені є неможливим навіть за наявності значної конкуренції на ринку в межах смт. Маньківка, оскільки у такому разі позивач зазнав би ще більших втрат, що б призвело до нерентабельності підприємства в цілому і позбавило б останнього можливості здійснювати господарську діяльність на ринку скрапленого газу у межах смт. Маньківка.

Таким чином, як стверджував позивач, в діях приватного підприємства "Северин" відсутні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає монополізацію як досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання визначається згідно з приписами статті 12 названого Закону.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього не має жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, зареєстрованим Міністерством юстиції України 01.04.2002р. за №317/6605 (далі - Методика).

Згідно з п. 2.1 п. 2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.

- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.

- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).

- визначення товарних меж ринку.

- визначення територіальних (географічних) меж ринку.

- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.

- визначення обсягів товару, який обертається на ринку.

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.

- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

При цьому, згідно з п.2.2. Методики етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Отже, пункт 2.1. п. 2 Методики містить перелік можливих дій для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного посилання позивача на порушення відповідачем п. п. 2.1.3 Методики, оскільки перелік дій визначених п. 2.1. Методики може застосовуватися в залежності від конкретних обставин справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що об'єктом аналізу відповідача щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є ПП «Северин», яке протягом 2012 року та 9 місяців 2013 року здійснювало господарську діяльність на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізовується у роздріб через автогазозаправну станцію, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 171, смт. Маньківка Черкаська область.

Товаром щодо якого визначалось монопольне (домінуюче) становище приватного підприємства «Северин», був скраплений газ у якості моторного пального, що реалізується у роздріб, який має для покупців (споживачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару.

Товарними межами ринку визначено скраплений газ у якості моторного пального, що реалізується у роздріб.

При визначенні територіальних меж ринку враховувалось місце розташування АГЗС, транспортні витрати споживачів на придбання товарів.

Територіальним відділенням зазначено, що для споживачів, що переважно експлуатують автотранспортні засоби в межах смт. Маньківка, користування послугами АГЗС поза межами населеного пункту може бути економічно доцільним або недоцільним, оскільки пов'язано з додатковими матеріальними витратами та витратами часу.

Економічні перешкоди є найбільш поширеними та найбільш важливими з точки зору визначення територіальних меж ринків.

Споживачі при переміщенні попиту на товар будуть зазнавати додаткових витрат часу; витрат пального, необхідного для подолання відстані в прямому та зворотному напрямку; експлуатаційних витрат, пов'язаних з ремонтом, технічним обслуговуванням, зносом автомобілів, придбанням мастильних матеріалів.

Отже, споживачі не матимуть для себе економічної вигоди користуватися послугами автогазозаправних станцій, які розташовані за межами смт. Маньківка.

Територіальні межі ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб визначені в межах смт. Маньківка.

Часовими межами ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб у межах смт. Маньківка, визначено 2012 рік та 9 місяців 2013року.

Економічними бар'єрами вступу на ринок скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб, є необхідність мати спеціальне обладнання, резервуарні парки, спецавтотранспорт та інше, що потребує значних капітальних вкладень або інвестицій необхідних для вступу на зазначений ринок.

При визначенні монопольного (домінуючого) становища, відповідачем було використано інформацію отриману від Маньківської селищної ради, що, зокрема, підтверджується листом №306/02-17 від 26 березня 2014 року та інформацію отриману від суб'єктів господарювання, що відповідає вимогам п.11 Методики.

Адміністративною колегією територіального відділення встановлено, що Приватне підприємство "Северин" здійснює господарську діяльність на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб у межах смт. Маньківка через автогазозаправний пункт, що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 171, смт. Маньківка, Черкаська область та протягом 2012 року та 9 місяців 2013 року не мало жодного конкурента в межах смт. Маньківка.

Реалізація скрапленого газу через АГЗС № 1 ПП «Северин» здійснюється за роздрібними цінами, затвердженими фінансовим директором підприємства.

У процесі проведення територіальним відділенням моніторингу цін роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів, стисненого та скрапленого газу у якості моторного пального ПП "Северин" довідкою про роздрібні ціни на паливно-мастильні матеріали від 08.08.2013 вх. № 3273ф/03 повідомило, що збільшення ціни на скраплений газ пов'язане із підвищенням закупівельної ціни.

Проаналізувавши надану ПП "Северин" інформацію (лист від 29.11.2013 №1837) територіальним відділенням встановлено наступне.

Протягом 2012 року 9 місяців 2013 року основними постачальниками скрапленого газу для ПП "Северин" були ТОВ "БелУкрГаз", ТзОВ "Константа Україна", ТОВ «Промтехресурси Центр», ТОВ "Черкасигазінвест".

Відповідно до Z звітів від 13.09.2012 № 1196, 14.09.2012 № 1197 у період з 13.09.2012 по 14.09.2012 ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального зросла з 6,20 грн./л. до 6,30 грн./л на 0,10 грн. або на 1,6 % та залишалась до 22.09.2012 незміною. При цьому торговельна надбавка зросла з 0,27 до 0,43 грн. або 2,8%. Таке підвищення ціни роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального є необґрунтованим, оскільки ціна закупівлі скрапленого газу у якості моторного пального станом на 12.09.2012 знизилась на 1% та станом на 14.09.2012 на 1%.

Відповідно до Z звіту від 27.09.2012 № 1211 ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального становила 6,60 грн./л. Однак, 27.09.2012 ціна закупівлі скрапленого газу у якості моторного знизилась на 6,3 %, а ціна його реалізації при цьому залишалась незмінною до 05.10.2012 року, торгівельна надбавка зросла на 7,1% без наявності об'єктивних підстав.

Відповідно до Z звітів від 11.04.2013 № 1408, від 22.05.2013 № 1450 у період з 11.04.2013 по 22.05.2013 ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального становила 6,10 грн./л. Однак, ціна закупівлі скрапленого газу у якості моторного пального з 11.04.2013 знизилась на 2,1% та утримувалась до 05.05.2013, при цьому торговельна надбавка зросла з 0,70 грн. до 0,81 грн. або на 2,3%, що є необґрунтованим.

З 05.05.2013 ціна закупівлі скрапленого газу у якості моторного пального ще знизилась на 7,2% та утримувалась до 22.05.2013 року. При цьому, торговельна надбавка зросла з 0,81 грн. до 1,19 грн. або на 8,9%, що є необґрунтованим.

Відповідно до Z звіту від 15.08.2013 № 1537 ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального зросла з 6,00 грн./л. до 6,20 грн./л та утримувалась до 29.08.201З року. При цьому, торговельна надбавка зросла з 0,28 грн. до 0,32 грн. Таке підвищення ціни роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального є необґрунтованим, оскільки ціна закупівлі скрапленого газу у якості моторного, що реалізується у роздріб зросла лише на 0,16 грн./л.

Також, територіальним відділенням встановлено, що відповідно до «Розшифровки по статтях витрат ПП «Северин», пов'язаних з оптовою та роздрібною реалізацією скрапленого газу у якості моторного пального на АГЗС № 1 у смт. Маньківка, за II півріччя 2012 року та січень-жовтень 2013 року», наданої ПП «Северин», витрати підприємства становили, наприклад: за вересень 2012 року - 7979 грн. (у т.ч. прямі витрати - 5878 грн., непрямі -2101 грн.); за жовтень 2012 року - 8327 грн. (у т.ч. прямі витрати - 5861 грн., непрямі - 2466 грн.); за квітень 2013 року - 7610 грн. (у т.ч. прямі витрати - 5643 грн., непрямі - 1967 грн.); за травень 2013 року - 7804 грн. (у т.ч. прямі витрати - 5674 грн., непрямі - 2130 грн.). Тобто, у вересні-жовтні 2012 року та квітні-травні 2013 року прямі витрати Підприємства мали стабільний характер. У жовтні 2012 року та травні 2013 року відбулось незначне зростання витрат Підприємства на (на 4,4% та 2,5% відповідно) за рахунок зростання непрямих витрат, а саме по статті «Відсоток банку» у жовтні 2012 року на 27,9% , травні 2013 року на 29,9%. За наданою ПП "Северин" інформацією (лист від 06.02.2014 № 128), у розмір роздрібної ціни скрапленого газу у якості моторного пального за 9 місяців 2013 року включено витрати по статті «Відсоток банку» у розмірі 13786 грн.

Однак, за інформацією ПП «Северин» (лист від 29.11.2013 № 1837), витрати по статті «Відсоток банку» за 9 місяців 2013 року становили 4390 грн.

Включення у розмір роздрібної ціни скрапленого газу у якості моторного пального необгрунтованих непрямих витрат при тому, що прямі витрати мали стабільний характер у зазначений період призвело до встановлення ПП «Северин» найвищих цін у межах Черкаської області.

Таким чином, територіальним відділенням встановлено, що Підприємство встановлювало або утримувало необгрунтовано завищені роздрібні ціни на реалізацію скрапленого газу у якості моторного пального, у той час як закупівельна ціна зменшувалась або залишалась незмінною.

У той же час, територіальним відділенням встановлено, що ПП «Северин» у Z звітах не відображає залишок, кількість відпущеного та прийнятого скрапленого газу на початок та кінець робочого дня, що унеможливлює об'єктивно дослідити наявність залишків скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб.

Ціна скрапленого газу в якості моторного пального, що реалізується у роздріб, у ПП «Северин» була найвищою у Черкаській області.

Так, територіальним відділенням було встановлено, що станом на 13 вересня 2012 року - 22 вересня 2012 року, максимальні роздрібні ціни реалізації скрапленого газу в якості моторного пального у Черкаській області становили 6,20 грн./л. (публічне акціонерне товариство "Уманьгаз") та 6,25 грн./л. (приватне підприємство "ОККО-Нафтопродукт"). У той же час, ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального приватного підприємства "Северин" становила 6,30 грн./л.

Станом на 27 вересня 2012 року - 05 жовтня 2012 року, максимальні роздрібні ціни реалізації скрапленого газу в якості моторного пального у Черкаській області становили 6,50 грн./л. (приватне підприємство "ОККО - Нафтопродукт") та 6,30 грн./л. (товариство з обмеженою відповідальністю "Світ"). У той же час, ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального приватного підприємства "Северин" становила 6,60 грн./л.

Станом на 11 квітня 2013 року - 22 травня 2013 року, максимальні роздрібні ціни реалізації скрапленого газу в якості моторного пального у Черкаській області становили 5,99 грн./л. (товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор") та 5,96 грн./л. (приватне підприємство "ОККО - Нафтопродукт"). У той же час, ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального приватного підприємства "Северин" становила 6,10 грн./л.

Станом на 12 серпня 2013 року - 29 серпня 2013 року максимальні роздрібні ціни реалізації скрапленого газу в якості моторного пального у Черкаській області становили 6,09 грн./л. (товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунь Оіл") та 5,99 грн./л. (приватне підприємство "ОККО - Нафтопродукт"). У той же час, ціна роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального приватного підприємства "Северин" становила 6,20 грн./л.

Середні роздрібні ціни реалізації скрапленого газу у якості моторного пального у Черкаській області становили:

13 вересня 2012 року - 22 вересня 2012 року - 6, 15 грн./л.;

27 вересня 2012 року - 05 жовтня 2012 року - 6,29 грн./л.;

11 квітня 2013 року - 22 травня 2013 року - 5,74 грн./л.;

12 серпня 2013 року - 29 серпня 2013 року - 5,80 грн./л.

Таким чином, встановлення ПП «Северин» необґрунтовано завищених цін роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального стало можливим внаслідок відсутності конкуренції на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у межах смт. Маньківка, Черкаської області.

Згідно положень ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно п. 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" Закон України «Про захист економічної конкуренції» не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосування вільних цін і тарифів. Водночас за пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Отже, господарським судам у вирішенні спорів слід мати на увазі, що зазначені органи можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів.

Посилання позивача на те, що порядок ціноутворення позивача на скраплений газ складається з витрат, пов'язаних із здійсненням такої господарської діяльності, а саме - закупівельної вартості газу, заробітної плати працівникам підприємства, пов'язаних з реалізацією газу, витрат на електроенергію, амортизацію, адміністративних витрат, відсотків у банку тощо, не спростовують встановлені відповідачем обставини щодо необґрунтовано завищених позивачем цін роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що дії приватного підприємства "Северин" щодо встановлення необґрунтовано завищених цін роздрібної реалізації скрапленого газу у якості моторного пального правомірно кваліфіковані відповідачем як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, що реалізується у роздріб у межах смт. Маньківка, Черкаської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Відповідно до інформації, що міститься в листі позивача №128 від 06 лютого 2014 року (т.2, а.с. 32) доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) приватного підприємства "Северин" за 2013 рік становив 267 424 000 грн. 00 коп.

Оскільки в процесі судового розгляду було підтверджено вчинення позивачем порушення, передбаченого п.2 ст. 50 та п.1 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", застосування до нього санкцій у вигляді штрафу у розмірі 68 000 грн. 00 коп. є правомірним.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів наявності підстав, передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2014 року № 20-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Cуд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що приймаючи рішення від 03.04.2014 року № 20-р/к адміністративна колегія Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України діяла в межах повноважень, наданих чинним законодавством, та правомірно притягнула позивача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тому підстави для скасування чи визнання недійсним вищевказаного рішення - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, прийняте у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. відсутні. Апеляційна скарга Приватного підприємства "Северин" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Северин" на рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. у справі №925/851/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 17.07.2014р. у справі №925/851/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/851/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

Ю.Л. Власов