ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_______________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
22.10.14 № 910/22787/14. Суддя Селівон А.М., розглянувши позовну заяву № 110/ЕЦУ-1977/14 від 14.10.14 р. Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна", проммайданчик ВАТ "Євроцемент-Україна", м. Балаклія, Харківська область, 64200
до відповідача Спільного українсько - французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю,
вул. Ковпака, 17, м. Київ, 03150
про стягнення 3356153,02 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічним акціонерним товариством "Євроцемент - Україна" подано позов до Спільного українсько - французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа - Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 3356153,02 грн., а саме заборгованості в сумі 2800101,00 грн. за Договором № АЦ-016/12 на поставку цемента від 23.01.12 р., 221323,05 грн. пені, 299056,45 грн. інфляційних нарахувань та 35672,52 грн. процентів річних, а також судових витрат по справі.
Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат.
Згідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 10/45 від 25.08.2011 року розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року, стаття 4 Закону України "Про судовий збір") встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у 2014 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі - 1218 грн..
Згідно 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі - Постанова № 7) статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Крім того, згідно п.2.7 Постанови № 7 одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення: 2800101,00 грн. - основного боргу, 221323,05 грн. - пені, 299056,45 грн. - інфляційних втрат та 35672,52 грн. - 3 % річних, що разом складає 3356153,02 грн., тоді як позивачем в позовній заяві № 110/ЕЦУ-1977/14 від 14.10.14 р. ціною позову зазначено 3286153,02 грн..
Отже, за подання даного позову, враховуючи розмір заявлених до стягнення сум, позивачу необхідно було сплатити 67123,06 грн. судового збору.
З поданого позивачем в якості доказів сплати судового збору платіжного доручення № 2726 від 10.10.14 р. вбачається, що позивачем за подання позовної заяви № 110/ЕЦУ-1977/14 від 14.10.14 р. сплачено лише 65723,06 грн. судового збору.
Інших доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не додано.
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти платіжне доручення № 2726 від 10.10.14 р. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.
Крім того, суд зазначає, що згідно п. 5 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Обґрунтованим є такий розрахунок, в якому вказано в якому місяці (кварталі), яку суму і до якої дати боржник мав заплатити, яку суму, коли і згідно якого документа фактично заплатив, яку загальну суму за який період боржник мав заплатити і яку загальну суму і коли фактично заплатив, та арифметичні дії щодо додавання загальних сум до оплати, сум отриманої оплати і щодо віднімання від першої суми другої суми та визначення суми боргу. Обґрунтованим є такий розрахунок, до якого додані первинні бухгалтерські документи про господарські операції, які засвідчують суми, вказані в розрахунку щодо оплати і суми фактично отриманої оплати.
В матеріалах позовної заяви № 110/ЕЦУ-1977/14 від 14.10.14 р. зазначено про укладання між сторонами договору № АЦ-016/12 на поставку цемента від 23.01.12 р. та додаткових угод до нього, поставку товару згідно умов договору та про наявність залишку неоплаченого боргу за вказаними договором в розмірі 2800101,00 грн., за умов існування якого позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 221323,05 грн. пені, 299056,45 грн. інфляційних нарахувань та 35672,52 грн. процентів річних.
Проте, судом встановлено, що в матеріалах позовної заяви відсутній обґрунтований розрахунок суми основного боргу, заявленого до стягнення з відповідача, з якого би вбачалося: коли (дата), на підставі яких документів та на яку суму виникали у відповідача грошові зобов`язання; коли (дата), на підставі яких документів та на яку суму здійснювалися відповідачем погашення даних грошових зобов`язань; остаточна суму боргу та строк, в який вона мала бути сплачена.
Крім того, в позовній заяві відсутні посилання на обставини, з якими пов'язується виникнення основного боргу у заявленому до стягнення розмірі, зокрема, обставини передачі-прийняття товару, вартість переданого товару та транспортних витрат, коли та в якій сумі отримана від відповідача оплата, відсутнє також посилання на відповідні документи із зазначенням їх номеру та дати складання.
Згідно п.п.3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У відповідності до п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.
З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 65723,06 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 2726 від 10.10.14 р., підлягає поверненню.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись Законом України "Про судовий бір", п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Повернути позивачу - Публічному акціонерному товариству "Євроцемент - Україна" (проммайданчик ВАТ "Євроцемент-Україна", м. Балаклія, Харківська область, 64200, код 00293060) судовий збір в сумі 65723,06 грн., перерахований платіжним дорученням № 2726 від 10.10.14 р., відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р.
Додаток: на 88 арк.
Дана ухвала набирає законної сили з 22 жовтня 2014 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.
Суддя А.М. Селівон
Судове рішення № 41110509, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/22787/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: