Ухвала суду № 41107915, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/98/12

№ К/9991/98/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011

у справі № 2а-1670/1619/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Аліна»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) у Полтавській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Аліна» задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000122303/277 від 14.02.2011, прийняте Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області проведена перевірка господарської одиниці позивача: центру естетичної стоматології, який розташований за адресою: м. Комсомольськ, вул. Леніна,36.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 02.02.2011 № 003996/0007/16/02/23/13967235, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) (Положення № 637), а саме: не здійснено облік готівки у сумі 1950,00 грн. згідно фіскального звітного чеку у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122303/277 від 14.02.2011, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9750,00 грн.

Відповідно до абзаців 1, 2 та 3 пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, згідно з нормою абзацу 5 вказаного пункту, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Вказаними правовими нормами передбачено два способи оприбуткування готівки у касі підприємства: для осіб, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО, - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків, а для тих, які РРО не використовують, - у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На виконання цього Закону розроблено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок), затверджений наказом ДПА від 01.12.2000 № 614.

Згідно з пунктом 4.7 вказаного Порядку реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державній лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».

Відповідно до пункту 4.8 Порядку, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО сум розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Пунктом 7.5 Порядку встановлено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне використання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Відповідно до п. 7.7 вказаного Порядку у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідні КОРО, записи в розділі 2 КОРО робляться за кожними фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 КОРО можна не заповнювати.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо (ч. 3 ст. 86 КАС України).

Як свідчать приєднані до справи докази, 04.03.2010 касиром позивача було помилково введено до фіскальної пам'яті РРО суму 4766,00 грн., а пізніше того ж дня зареєстровано «Службову видачу», що підтверджується актом про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, відповідним записом про помилкову операцію до КОРО, контрольною стрічкою, звітами (а.с 35-38).

Крім того, судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, зроблена правильна оцінка показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (касири) як належних доказів помилкового проведеної через РРО суми 4766,00 грн. та її подальшого вилучення за допомогою операції «службова видача».

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції, що вище зазначене податкове повідомлення-рішення, як таке, що прийнято із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, підлягає скасуванню, відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги правильність цього висновку не спростовують.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін В.П. Юрченко