Ухвала суду № 41107676, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 жовтня 2014 року м. Київ В/800/3031/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),

Голубєвої Г.К., Зайцева М.П., Лосєва А.М., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС»

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року у справі № 805/8155/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року, якою його касаційну скаргу відхилено, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 126.1 ст. 126, ст. 129 Податкового кодексу України. Зазначає, що за наявності судового рішення про розстрочення сплати податкового боргу змінюються встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке втрачає ознаки податкового боргу, тому, в даному випадку, безпідставним є застосування положень Податкового кодексу України щодо застосування до платника податків штрафу та пені за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2013 року № К/9991/3032/12, від 5 серпня 2014 року № К/800/40345/13.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України вбачає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, у пункті 1 вказаної статті чітко визначено, що судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції лише одних і тих самих норм матеріального права.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки, зі змісту доданих до заяви судових рішень вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень п. 126.1 ст. 126, ст. 129 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку допустити до провадження Верховного Суду України дану справу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу № 805/8155/13-а за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

М.П. Зайцев

А.М. Лосєв

В.П. Юрченко