Ухвала суду № 41107560, 01.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/71564/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Сіроша М.В.

за участю: секретаря Гончарук І.Ю.,

представника відповідача Гоцка Р.В.

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Державної податкової служби на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 по справі №2а/2470/761/12 за позовом Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» про нарахування та сплату податкових зобов'язань.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» про нарахування та сплату податкових зобов'язань - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Глибоцькому районі Чернівецької області Державної податкової служби 15.11.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.11.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 164.5 статті 164, пункту 168.1 статті 168, пункту «а» пункту 176.2 статті 176, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 3.4 статті 3, пункту 8.1 статті 8, пункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі Чернівецької області була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.10.2009 по 30.09.2011, про що складено акт від 23.03.2011 №204/23/32626146.

В ході перевірки було виявлено, що протягом 2010 - 2011 років Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» без відповідного відображення у податковому обліку проводила видачу зерна орендодавцям - фізичним особам за орендовані земельні ділянки (паї).

Згідно з актом від 23.03.2011 №204/23/32626146 висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені на підставі відібраних представниками податкової міліції пояснень фізичних осіб - орендодавців та отриманих довідок від селищних рад, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» проводило видачу зерна орендодавцям за орендовані земельні ділянки (паї) зерном в серпні 2010 року за 2010 рік та в серпні 2011 року за 2011 рік.

Не відображення вказаних операцій в податковому обліку підприємства призвело до не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Окрім того, податковим органом зроблено висновок, що порушення відповідачем пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, оскільки при видачі зерна мала місце поставка товару, що, в свою чергу, передбачає проведення оподаткування даних операції ПДВ.

На підставі акту від 23.03.2011 №204/23/32626146 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012 №0000071700/2602 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1040777,71грн., та від 23.02.2012 №0000023500/2604 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 683462,50грн.

Щодо висновку податкового органу про не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка кореспондується з вимогами пункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що відповідачем документально підтверджено проведення розрахункових операцій з фізичними особами-орендодавцями за орендовані землі за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 та утримання податку з доходів фізичних осіб від суми виплачуваного доходу.

Загальна сума виплачених коштів громадянам за орендовані в них земельні ділянки (паї) згідно представлених для перевірки документів склала 2572639,99грн. Сума утриманого податку з доходів фізичних осіб 454051,23грн.

Таким чином, за встановлених обставин щодо утримання та перерахування відповідачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб, висновки податкового органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» вимог податкового законодавства в цій частині є необґрунтованим.

Щодо висновку податкового органу про заниження відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ по операціях з реалізації зерна орендодавцям за орендовані земельні ділянки (паї) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», яка кореспондується з вимогами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунки за договорами оренди проводились Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» з орендодавцями відповідно до умов договорів грошовими коштами з листопада по січень залежно від року проведення розрахунків.

Окрім того, з пояснень фізичних осіб, зміст яких наведений в акті первірки, не можливо встановити ані факту отримання пшениці, її точної кількості, ані періоду її отримання.

Таким чином, за встановлених обставин щодо відсутності підтвердження поставок відповідачем зерна фізичним особам (орендодавцям), висновки податкового органу про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини» податку на додану вартість на загальну суму 683462,50грн. є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 по справі №2а/2470/761/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ М.В. Сірош