Вирок № 41106390, 28.10.2014, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/894/14-к

Провадження №1-кп/157/42/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря - Фесь Т.І.,

прокурора - Багнюк О.В.,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_1,

законного представника - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

представника потерпілої - ОСОБА_5,

представника служби у справах дітей

Камінь-Каширської райдержадміністрації - Сидорчука С.С.,

представника кримінальної міліції у справах

дітей Камінь-Каширського РВ УМВС України

у Волинській області - Сучкова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013020090000570 від 02.11.2013 року, про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Клітицьк, Камінь-Каширського району, Волинської області, громадянина України, українця, жителя АДРЕСА_1, з неповною загальною середньою освітою, учня 10 класу заочної форми навчання навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей» №1 м. Камінь-Каширський, непрацевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

У жовтні 2013 року у невстановлений досудовим слідством день, у темну пору доби, у невстановлений досудовим слідством час, неповнолітній ОСОБА_1, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом виривання дужки з коробу замка, проник до приміщення погребу, що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4, звідки таємно викрав 30000 грн. та 1500 доларів США, чим заподіяв останній матеріальних збитків на загальну суму 41989 грн. 50 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у таємному викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, визнав частково і дав суду показання, що про наявність у погребі ОСОБА_4 коштів йому стало відомо від сина потерпілої ОСОБА_8 під час розпивання з ним спиртних напоїв. Останній у жовтні 2013 року особисто ходив у погріб своєї матері і брав звідти кошти, а він (ОСОБА_1) стояв на подвір'ї домогосподарства потерпілої, дивився щоб ніхто цього не помітив та чекав ОСОБА_8 При цьому він (ОСОБА_1) детально роздивився звідки саме син потерпілої брав гроші. Викрадені кошти вони витрачали разом на свої потреби: пиво, сигарети. Після цього випадку, у жовтні 2013 року він з метою викрадення коштів проник у погріб потерпілої ОСОБА_4 Замок на дверях погребу не був закритий на ключ і для відкриття дверей достатньо було зняти його з дужок коробу. Гроші у погребі знаходились у скляній банці. Скільки саме коштів він викрав не знає, оскільки їх не рахував, проте усіх грошей з банки не забирав, частина їх ще залишилася, як і скляна банка. Викрав він лише гривні, доларів США не брав. Мав місце випадок, коли син потерпілої ОСОБА_8 давав йому гроші в іноземній валюті, тобто у доларах США. Викрадені кошти витрачав на відпочинок у кафе, кінотеатрах, користувався послугами таксі, купив собі одяг та взуття.

Незважаючи на часткове визнання неповнолітнім обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями у судовому засіданні потерпілої, свідків, іншими дослідженими судом доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_4 дала суду показання про те, що 02 листопада 2013 року біля 10 години, пішовши у погріб власного домогосподарства, виявила відсутність грошей у сумі 30000 грн. та 1500 доларів США, які вона зберігала у погребі у скляній банці за мішками з картоплею. Замок на який зачинявся погріб, був подертий, проте справний, оскільки вона відчинила його своїм ключем. Зайшовши у погріб, побачила, що мішки з картоплею були розсипані, як нібито їх надсипали і щось шукали у мішках, а банки з грішми не було. Викрадені гроші збирали тривалий час усією сім'єю: вона та її чоловік отримували пенсію та годували худобу, її син ОСОБА_8 час від часу виїжджав на сезоні заробітки до Росії і зароблені гроші віддавав їй на зберігання. Про те, що вона зберігає гроші у погребі, чоловік та син не знали. Винесла вона кошти на зберігання у вересні 2013 року після того як зібрали картоплю і занесли у погріб. На окремому аркуші паперу вона записувала для себе серії та номера купюр доларів США, які зберігала у банці у погребі.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 вбачається, що восени 2013 року його дружина ОСОБА_4, пішовши у погріб власного домогосподарства за картоплею, виявила відсутність грошей, які вона зберігала у скляній банці у погребі. Замок, на який зачинявся погріб, був покороблений, проте справний, оскільки дружина відчинила його своїм ключем. Ні грошей, ні скляної банки, у якій вони зберігалися, у погребі не виявилося, а мішки з картоплею були розсипані. Гроші збирали усією сім'єю: він, його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_8 Де саме дружина зберігала гроші він та його син ОСОБА_8 не знали. Про зникнення грошей з погребу вони повідомили працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні дав показання про те, що зі слів його матері ОСОБА_4 йому стало відомо про зникнення грошей, які остання зберігала у погребі власного домогосподарства. На той час, коли мати ОСОБА_4 виявила у погребі відсутність грошей, його вдома не було. Гроші збирали усією сім'єю довгий період, він час від часу їздив на сезонні заробітки, зароблені гроші віддавав матері і вона вела їх облік. Де саме його мати ОСОБА_4 зберігала кошти він не знав, грошей з погреба не брав. Восени минулого року мав місце випадок, коли він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 їздив з с. Клітицьк у с. Нові Червища на таксі. За поїздку розраховувався ОСОБА_1, він бачив у нього багато купюр номіналом 200 гривень. Обвинуваченому він ніколи не давав грошей: ні гривнів, ні доларів США.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 вбачається, що у жовтні 2013 року щоночі він бачився з ОСОБА_1, вони разом їздили на таксі у м. Камінь-Каширський, де відпочивали. Автомобіль таксі викликав то він, то обвинувачений. Були випадки, коли він викликав таксі у с. Клітицьк, де таксист забирав ОСОБА_1, а тоді заїжджав за ним, і разом вони їхали в центр міста. Були випадки, коли водій таксі спочатку заїжджав за ним, тоді вони їхали у с. Клітицьк забирати ОСОБА_1, після чого їхали відпочивати у кафе або на дискотеку. За таксі щоразу платив ОСОБА_1, вартість поїздки становила 50 грн. В кафе за один раз витрачали приблизно 100 грн. Також він з ОСОБА_1 їздили декілька разів у с. Нові Червища відпочивати і спілкуватися з дівчатами. Вартість поїздки в одну сторону у с. Нові Червища становила на той час 200 грн. та стільки ж у зворотну сторону. За послуги таксі платив ОСОБА_1, останній йому пояснював, що гроші заробляє, працюючи на пилорамі. Він бачив в обвинуваченого гроші номіналом 50, 100 грн., а одного разу, коли вони ходили у кінотеатр, то з кишені ОСОБА_1 випало 100 доларів США. Всього він з обвинуваченим ходив у кінотеатр 5-10 разів, вартість сеансу на 1 чол. становила 70 грн., за відвідування кінотеатру платив ОСОБА_1 Також мали місце випадки, коли разом з ними відпочивав ОСОБА_11, за якого розраховувався також обвинувачений. Окрім того, ОСОБА_1 купував собі та їм пиво. Одного вечора 2013 року він, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 вирішили поїхати у м. Ковель відпочивати. ОСОБА_11 домовився з таксистом про поїздку. Коли виїжджали з м. Каменя-Каширського, то ОСОБА_1 дав 200 грн. щоб заправити таксі. По дорозі таксист заїхав на заправку, ОСОБА_11 пішов з останнім, а він та ОСОБА_1 відійшли на узбіччя дороги, обвинувачений почав переходити проїжджу частину дороги і раптом його збив автомобіль. ОСОБА_1 від удару автомобіля відкинуло у рів, з кишені останнього розсипалися гроші. Він (ОСОБА_10) відразу побіг на автозаправку і повідомив ОСОБА_11 про автопригоду. Водій автомобіля, який збив ОСОБА_1, викликав швидку допомогу і обвинуваченого забрали у Ковельську центральну лікарню. Він та ОСОБА_11 цим же таксі поїхали за ОСОБА_1 у медичну установу, а звідти повернулися додому.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні дав показання про те, що восени 2013 року проживав у м. Камені-Каширському та товаришував з ОСОБА_1, який на той час жив у с. Клітицьк Камінь-Каширського району. В один із днів, у жовтні 2013 року до нього приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_10, і втрьох вони на таксі поїхали у с. Нові Червища, де відпочивали та спілкувалися з дівчатами. За поїздку у с. Нові Червища розраховувався ОСОБА_1, водію таксі останній заплатив 200-250 грн. Згодом в цей же день, приїхавши у м. Камінь-Каширський, вони за пропозицією обвинуваченого вирішили поїхати на таксі у м. Ковель відпочивати. По дорозі заїхали на автозаправку, де він з водієм таксі пішли розраховуватися за пальне, гроші були його, а ОСОБА_1 та ОСОБА_10 залишилися біля автомобіля. Невдовзі останній йому повідомив, що ОСОБА_1 збив автомобіль. Коли прибігли на місце події, то обвинувачений лежав у рові, на дорозі валялась фара, кросівок. Разом з ОСОБА_10 на таксі вони поїхали у лікарню, куди швидка допомога повезла ОСОБА_1 У той день обвинувачений був одягнутий у чорну куртку.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 вбачається, що у 2013 році його син ОСОБА_1 потрапив у лікарню внаслідок наїзду на нього автомобілем. Під час перебування у медичній установі разом з сином, він по телефону дізнався від своєї рідної сестри ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_1 вчинив крадіжку грошей. Син у розмові про обставини вчинення крадіжки нічого йому не розповідав, посилаючись на те, що нічого не пам'ятає. У 2013 році син збирав у лісі гриби, які здавав заготівельникам, і таким чином міг заробити 50-80 грн. на свої потреби. Грошей у великих сумах він сину не давав, оскільки у нього їх немає, міг дати сину 10 - 20 грн., коли той просив.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_14 вбачається, що у 2013 році він декілька разів надавав обвинуваченому ОСОБА_1 послуги таксі. Возив останнього або з с. Нові Червища, або з с. Клітицьк до м. Каменя-Каширського. Вартість поїздки з с. Нові Червища у м. Камінь-Каширський становила 200 грн., а з с. Клітицьк у м. Камінь-Каширський - 50 грн. Їздив обвинувачений ще з двома хлопцями, один-два рази за проїзд платив ОСОБА_1, а іншого разу розраховувався хтось інший. У той день, коли з обвинуваченим трапилася дорожньо-транспортна пригода, він віз його та двох хлопців чи то у м. Ковель, чи то у м. Луцьк. ОСОБА_1 та ще один хлопець вийшли з автомобіля на узбіччі дороги, а він разом з іншим хлопцем високого росту поїхав на автозаправку, де останній розрахувався за пальне, заплативши 100 грн. Незабаром прибіг інший хлопець і повідомив, що ОСОБА_1 збив автомобіль.

Свідок ОСОБА_15 дала суду показання про те, що у жовтні 2013 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_10 приїжджали у с. Нові Червища. Усі разом, а також її подруга ОСОБА_16, відпочивали. ОСОБА_1 один раз привіз їй коробку цукерок, а один раз шоколадку.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_17 вбачається, що восени 2013 року в одному з кафе він бачив неповнолітнього ОСОБА_1, який разом з іншим хлопцем вживав алкогольні напої. Під час розмови ОСОБА_1 показував йому гроші, купюрами 500 і 200 грн., і, на його запитання пояснював, що заробив їх на пилорамі в особи на ім'я ОСОБА_20. Разом з тим, під час опитування з'ясувалося, що останній грошей у таких сумах ОСОБА_1 ніколи не давав.

Свідок ОСОБА_2 дала суду показання про те, що під час поступлення ОСОБА_1 внаслідок наїзду на нього автомобіля у Ковельську центральну лікарню, в кишенях штанів останнього було виявлено 894 долари США, а також невелика сума коштів у гривнях. Медсестра ці гроші віддала матері ОСОБА_1 Про те, що останній витрачав великі суми грошей, їздив на таксі, їй стало відомо під час досудового розслідування.

Окрім того, ОСОБА_2 як законний представник неповнолітнього обвинуваченого суду пояснила, що ОСОБА_1 є її племінником, сином її рідної сестри. Остання має іншу сім'ю, на її утриманні є хвора дитина, а тому не може опікуватися сином ОСОБА_18. Неповнолітній ОСОБА_1 7-8 років з матір'ю не проживає, а проживав у с. Клітицьк з батьком, оскільки навчався у Клітицькій школі. Батько ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, сину матеріально майже не допомагає. З 19 листопада 2013 року її племінник проживає разом з нею у с. Нові Червища і вона піклується про нього та забезпечує його матеріально. На даний час ОСОБА_1 періодично працює по найму, заробляючи власні кошти, а також допомагає їй по-господарству.

З рапорту чергового Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області від 02.11.2013 року та з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.11.2013 року вбачається, що 02 листопада 2013 року о 15 год. до Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області звернулася потерпіла ОСОБА_4 та, будучи попередженою про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, заявила, що 02 листопада 2013 року приблизно о 10 год. виявила зникнення грошей в сумі 30000 грн. та 1500 доларів США, які зберігала у скляній банці у погребі за місцем свого проживання у с. Клітицьк (а.п. 146, 147).

З протоколу огляду місця події з фототаблицями до нього від 02 листопада 2013 року вбачається, що під час його проведення потерпіла ОСОБА_4 вказала на місце у погребі, який знаходиться на відстані близько 14 м від її житлового будинку по АДРЕСА_2, де вона зберігала у скляній банці за мішками з картоплею кошти у сумі 30000 грн. та 1500 доларів США. Під час огляду було встановлено, що двері погреба закриваються на замок, на нижній частині якого наявні множинні пошкодження у вигляді подряпин і вм'ятин (а.п. 151-154).

Згідно з протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 03 листопада 2013 року, навісний замок, яким потерпіла закривала погріб і який був вилучений під час огляду місця події,складається з двох частин скоби та корпусу замка, які з'єднані між собою, скоба ціла, не пошкоджена, в нижній частині корпусу замка посередині розміщений отвір для ключа, навколо якого наявні множинні пошкодження у виді подряпин та вм'ятин (а.п. 157-158).

Як вбачається з висновку судово-трасологічної експертизи № 1224 від 23.12.2013 року, навісний замок, який був виявлений та вилучений з місця події при огляді місця події від 02.11.2013 року у с. Клітицьк Камінь-Каширського району справний, однак пошкоджений шляхом виривання дужки з коробу замка. Пошкодження, які наявні на поверхні дужки та коробу замка, для ідентифікації не придатні (а.п.163-164).

З протоколу огляду предметів з фототаблицями до нього від 14.11.2013 року вбачається, що під час його проведення був оглянутий одяг ОСОБА_1, виявлений на тілі останнього працівниками Ковельської центральної районної лікарні під час поступлення обвинуваченого у медичну установу після наїзду на нього автомобілем, а саме, спортивна кофта з тканини чорного та сірого кольорів, пара кросівок фірми «Salasotuk», куртка чорного кольору з надписом «Fashion», джинси сірого кольору з ременем чорного кольору з металевою пряжкою з надписом «PRADA» та зображеною літерою «Р» (а.п.177-179).

З протоколу огляду предметів з фототаблицею до нього від 02.11.2013 року вбачається, що на аркуші паперу, наданого потерпілою ОСОБА_4, на якому остання записувала серії та номера купюр доларів США, які зберігала у скляній банці у погребі і які були викрадені, містяться наступні надписи пастою синього кольору: КВ 9860317 ІВ, НВ 65512374R, FК 37358156 В, FВ 68847044С, ВІ 48817783 А, КL 89370929 С, FК 08370255 А, АД 18965158 А, що розміщені у стовпчик, а напроти цих надписів є надпис «100», на іншій стороні цього ж аркушу паперу у стовпчик розміщені 5 наступних надписів: КЕ 29125270 В, FN 53353215 А, FЕ 71450005 А, ДF 06081775 А, FЕ 18848177 А, навпроти цих надписів у верхній частині аркушу наявний надпис «100», на цій же сторінці є горизонтальна лінія, після якої у стовпчик розміщені 4 наступних надписи: ДС 06309029 А, ЄЕ55206960 А, ЕІ 10755072 А, ЭF 08287168 А, навпроти яких є напис «50» (а.п. 169-170).

Як вбачається з повідомлення адміністрації Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання за № 3966/3-2.13 від 11.11.2013 року та витягу з Журналу обліку цінних речей приймального відділення Ковельської центральної районної лікарні, при первинному огляді о 4 год. 35 хв. 29.10.2013 року ОСОБА_1 у приймальному відділені Ковельської центральної районної лікарні медичною сестрою ОСОБА_19 було вилучено, описано і поставлено на збереження наступні речі з одягу пацієнта: телефон сенсорний «Нокіа», 112 грн., 894 долари США, а саме, 4 купюри номіналом один долар США з серіями і номерами А 48892869 F, Е 34738758 Н, G 78201405 G, Е 09334822 G, дві купюри номіналом 20 доларів США з серіями і номерами купюр - ІВ 62045990 А, ІН 18999938 А, одна купюра номіналом 50 доларів США з серією та номером G 55206960 А, а також 8 купюр номіналом 100 доларів США з серіями та номерами купюр - FК 37358156 В, FВ 68847044 С, АД 18965158 А, FЕ 71450005 А, FК 08370255 А, ДF 06081775 А, FН 53353215 А, ВІ 48817783 А, що співпадають з серіями та номерами купюр, записаними на аркуші паперу, виданого потерпілою працівникам міліції (а.п. 181-183).

Згідно з протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 12.11.2013 року, серед грошей в сумі 894 дол. США, які були виявлені у ОСОБА_1, наявні 8 купюр номіналом 100 доларів США з наступними серіями та номерами: FК 37358156 В, FВ 68847044С, FN 53353215 А, ДF 06081775 А, FК 08370255 А, FЕ 71450005 А, АD 18965158 А, ВІ 48817783 А, що співпадають з серіями та номерами купюр, записаними на аркуші паперу, виданого потерпілою ОСОБА_4 працівникам міліції, а також одна купюра номіналом 50 доларів США з серією та номером GЕ 55206960 А, дві купюри номіналом 20 доларів США з серіями і номерами купюр: ІВ 62045990 А, ІН 18999938 А, чотири купюри номіналом 1 долар США з серіями і номерами: Е 34738758 Н, А 48892869 F, G 78201405 G, Е 09334822 G (а.п. 173-174).

Згідно з довідкою ПАТ КБ «Надра» від 21.01.2014 року, станом на 01.10.2013 року курс НБУ становив за 1 дол. США -7,993 грн. (а.п. 185). За таких обставин 1500 доларів США станом на 01.10.2013 року становило 11989,50 грн.

Таким чином, аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності та беручи до уваги вимоги ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку, що вина неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викрадені чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище (крадіжці) доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Показання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що крадіжку грошей потерпілої ОСОБА_4 він вчинив не один, а з іншою особою, що особисто він викрав не усі гроші потерпілої, з огляду на вищенаведені докази, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому суд вважає їх неправдивими та розцінює як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин. Окрім того, суд вважає, що такі доводи обвинуваченого не спростовують його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив корисливий тяжкий злочин.

Суд бере до уваги дані про особу винного, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, частково визнав вину, виховується у неповній сім'ї, оскільки мати разом з ним не проживає і у достатній мірі не займається його вихованням, а батько зловживає спиртними напоями та немає належного впливу на свого сина.

Враховує суд і те, що обвинувачений негативно характеризується по місцю проживання, офіційно не працевлаштований, разом з тим навчається заочно, має власний дохід, періодично працюючи по найму, допомагає тітці, з якою на даний час проживає по господарству.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення злочину неповнолітнім.

Ту обставина, що потерпілій частково повернуто викрадені кошти, суд не вважає такою, що пом'якшує покарання винного, оскільки від волі останнього не залежало повернення частини грошей потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

З огляду на вищенаведене в сукупності та беручи до уваги конкретні обставини вчинення злочину, повернення потерпілій частини коштів, умови життя та виховання обвинуваченого, склад його сім'ї, обстановку у ній, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, і те, що на даний час останній проживає зі своєю тіткою, яка доглядає за ним і матеріально його забезпечує, суд, за наявності обставини, що пом'якшує покарання, вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, а тому доцільним та необхідним буде призначити йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією частини статті закону, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, та на підставі ст. 75 КК України з урахуванням положень ст. 104 КК України звільнити неповнолітнього обвинуваченого від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та, у відповідності до ст. 76 КК України, покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 цієї статті, а саме, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На думку суду таке покарання буде достатнім для виправлення засудженого. При цьому можливість виправлення останнього забезпечується як тривалістю іспитового строку, який не є мінімальним, так і покладеними на нього найбільш суворими обов'язками, що передбачені ст. 76 КК України.

Речові докази: навісний замок та гроші в сумі 894 долари США, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4, належить залишити у володінні останньої; одяг - кросівки, кофту та ремінь, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, - передати ОСОБА_1; куртку, що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, знищити; аркуш паперу, виданий потерпілою ОСОБА_4, необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого в дохід держави належить стягнути документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у зв'язку з проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 391 грн. 20 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 за її заявою необхідно залишити без розгляду.

Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, за відсутності клопотання прокурора, немає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавленні волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України з урахуванням положень ст. 104 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, у відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Початок строку відбування покарання з випробуванням обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 28 жовтня 2014 року.

Речові докази:

навісний замок та гроші в сумі 894 долари США - залишити у володінні потерпілої ОСОБА_4;

одяг - кросівки, кофту та ремінь - передати ОСОБА_1, куртку - знищити;

аркуш паперу, виданий потерпілою ОСОБА_4, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 391 (триста дев'яносто одну) грн. 20 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий:О. В. Антонюк